Костянтин, слідуючи своєму ритуалу приблизився до останньої палати, палати де лікувалась Ліна. Ледь помітна посмішка торкнулась вуст чоловіка. Навіть увійшовши до кімнати лікар продовжив посміхатися, пацієнтка незважаючи на ранній час міцно спала у ліжку, він підійшов ближче щоб обережно розбудити її аж раптом помітив незвично блідий колір обличчя Ліни. Підійшовши ближче чоловік помітив часте дихання та бісеринки поту на чолі дівчини Побачивши стан дівчини та перевіривши її пульс лікар увів препарат від якого стан пацієнтки почав покращуватись і вона почала приходити до тями.
- Ліна, ви мене чуєте? – дочекавшись ствердної реакції продовжив — Ви пам’ятаєте де знаходитесь?- знову ствердна реакція.
- Пити….дуже … хочеться – прошепотіла дівчина
- Зараз, хвилинку, тільки потроху, не поспішайте.
Коли Ангеліна прийшла до тями, Костянтин продовжив ставити питання:
- Ліна, що ви сьогодні їли чи пили ?
Ангеліна насупивши брови відповіла;
- Нічого незвичного, все як завжди: на сніданок йогурт з полуницею, а чому ви запитуєте?
- У вас був алергічний припадок. Скажіть у вас є на щось алергія?
- Здається ні, — розгублено відповіла жінка
- Можливо на якісь препарати?
- Начебто, ні, точніше раніше такого ніколи не траплялось
- Ну тоді вам необхідно здати аналізи на встановлення алергену.
Відредаговано: 28.08.2024