Посмішка, усмішка і страждання Літератури

Посмішка та усмішка. Чому ці слова — не синоніми, а протилежності? Слухаймо, що з цього приводу скажуть нам малюки-префікси. 
Ідею для твору подала авторка Літнет Оксана Кириченко. 

08.01.2020. 

Мова піднімалася до свого кабінету на четвертому поверсі. Вона тільки прийшла в школу після святкових вихідних, а діти були ще на канікулах. Жінка сподівалася в повній тиші попрацювати й піти додому, але, піднявшись, вона почула дитячий крик і... Літературу?  
Повз неї, навіть не привітавшись, пробігла інша вчителька української мови, а за нею Історія. 
Двері кабінету мови і літератури відчинилися, і звідти повибігали чотирирічні русяві сіроокі хлопці. Їх було більше двадцяти, і всі вони кричали, пищали, плакали і купчилися біля Мови. 
— Хлопці, дайте мені зайти, — спокійно сказала жінка, і всі затихли. 
Малюки збилися купкою під дверима, продовжуючи лепетати, але вже набагато тихіше. 
Посеред класу стояла Література. Дівчина була така зла, що аж трусилася, очі бігали, сама вона виглядала так, ніби щойно безперервно кричала. 
— В чому справа? — Віра Андріївна, як завжди, пройшла  до вчительського столу.  
Хлопці разом з Літературою кричали одне поперед одного. 
— Затихніть! — Мова суворо глянула на дітей. — Наталіє? 
— Ці писклята просто жахливо себе поводять! Вони якісь некеровані! — Література ледь стримувалася, щоб не заплакати. 
— Наталко, заспокойся. Сядь, будь ласка, — Мова турботливо посадила її на своє місце. — Панове Префікси, ви що тут робите? Чому ви знову виглядаєте, як діти? І чому, в такому разі, не слухаєте Наталію Станіславівну? 
Вона розсадила дітей за парти. 
— І що цього разу не поділили? 
— Є слово «посмішка», а є — «усмішка», — мовив один префікс. — І  слова протилежні за значенням, а По каже, що він може замінювати У і від цього значення слово не зміниться. А ми казали йому, що це не так, а він не вірить! 
— По, У, вийдіть до дошки, — Мова посадила на місце Літературу, яка встала, щоби знову покричати на Префіксів. — По, ти не можеш замінювати У. Ви різні префікси! Усмішка — це доброзичливий вияв емоцій, а посмішка — недобрий, Усмішка тепла, привітна, ласкава. Посмішка лиха, хитра, глузлива. Ще є слово «посміховисько». Хіба вам приємно бути посміховиськом? 
Префікси заперечно похитали голівками. 
— А хто з вас може замінювати У? — Віра Андріївна звернулася до дітей. 
Префікс В прийшов до дошки 
— Правильно, знаєш своє місце в мові! Але пам'ятай: ти можеш стати на місце префікса У тільки в дієсловах і тільки після голосної літери. 
Наприклад: я всміхаюся, маля всміхнулося. 
Усмішка добра, посмішка лиха. 
А тепер... — Мова повільно підійшла до дверей, але швидко відчинила їх повністю й повела рукою вперед, — всі по місцях. Швидко! — весело вигукнула вона, і Префікси сипнули з кабінету, зникаючи просто на очах. 
— І більше не повертайтеся до мене! — все ще злилась Література. 
— Наталко, чи пам'ятаєш ти, якою складною була дитиною? — Віра Андріївна зачинила двері та велично попрямувала до Літератури. — Пам'ятаєш ті твори, ту «Книгу Доль», слов'янські Веди, писемність за допомогою рун, релігійні книги раннього християнства, літописи й ті перші вірші... Силабічні, які зовсім не мали рими, а мали філософський сенс? Чи пам'ятаєш, як ти зловісно посміхалася, коли ніхто, крім найдосвідченіших мудреців, тебе не розумів. А дуже довго тебе не розуміли люди, вони не читали, а ти раділа. Вони були безграмотними, а ти тішилася. І аж у 1798 році з привітною усмішкою та з «Енеїдою» Івана Котляревського ти стала Новою, зрозумілою всім Українською Літературою. 
Наталка опустила очі. Мова зрушила ті спогади, майже забуті і зниклі часи. Так, тоді літературою займалися не всі. Тоді вона була якісною й недоступною. 
А зараз кожен може написати свій напівросійськомовний без розділових знаків твір або якусь «водичку» в зошит і казати, що це література, а їй доводиться з усім цим жити й рости далі. 
Ніхто й ніколи за її веселістю та безпосередністю не помічає, як їй важко і гірко. Вона б дуже хотіла, щоб ті, хто її створює, ставилися до створення відповідальніше, не прикриваючи підписом «чернетка» свої неякісні твори.