Ти наче нова мрія,
Немов старий забутий спогад,
Повен світла, як твій погляд.
Ти завжди біля.
Ти мов весна та пізня —
Для мене квітнеш вічно поряд,
А сміх твій сиплеться по зорях.
Лише твоє ось оце вміння:
Змусити мене сміятись,
Без причини розтягнувши губи.
Бо, знаю, ніколи не побачу злі я зуби.
Тож нічого нам двом боятись.
#1848 в Різне
#356 в Поезія
#7342 в Любовні романи
#1725 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 04.05.2025