Я не вмію писати вірші.
І зорею не знаю як буть.
Знаєш, твоя рима все ж ліпша,
Але й мою, прошу не забудь.
А небо у нас усе ж спільне,
У тебе, і в мене в долоні.
І хоч барва його часом блідне,
Зорі його не холодні.
#2189 в Різне
#444 в Поезія
#8022 в Любовні романи
#1828 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 04.05.2025