Іноді він здавався мені жуком, якого я наколола на шпильку і розглядаю – іноді з огидою, іноді із співчуттям. Я мстилася, як вміла. Я могла десь у Ріо чи Копенгагені, накачати Авіатора у нічному клубі спиртним до білих зайців, і примусити шепотіти мені:
– Катю, я закоханий у тебе по вуха! Ні з ким ніколи мені не було і не буде так добре! Знаєш, я… ми… ми одружимося...
- Солоденький, ти зовсім п'яний!
– Так! І ти народиш мені дитину. Сьогодні ми робитимемо з тобою дитину!
– Якщо це відбудеться сьогодні, то я народжу від тебе пляшку бренді…
– Пляшку бренді! – горлав Авіатор до бармена. А потім, виринаючи з алкогольних сутінків у реальний світ, він знаходив мене, весело цвіринькаючою біля стійки бару з яким-небудь геть незнайомим хлопцем… Найчастіше це були високі брюнети з квадратними щелепами.
– Чого він хоче? – сердився Авіатор.
– Їм із дружиною нудно,– вигадувала я пікантну ситуацію,– вони запрошують мене до себе в номер! Я сходжу, га?
– Сиди, стерво! Я ще хочу потанцювати з тобою!
– Ні, мій солоденький, тобі вже час бай-бай... Я йду з тобою. Він мені зовсім не подобається. А у його дружини, напевно, волохаті ноги…
Вранці, прийшовши до тями, я із підробною томністю в своїх рухах наводила його на впевнену думку, що вночі скористалася його непробудністю й сходила в номер до тієї парочки. І мені вдавалося розлютити його настільки, що задля помсти він вимагав замовити йому по телефону повію, найдорожчу! Я чітким секретарським рухом виймала блокнотик та олівець:
– Яким віддаєте перевагу, пане Старк? Високим брюнеткам, цицькатим білявкам?.. А може, тайський масаж?
Я знала, за що мені платять гроші. І він знав, за що платить гроші мені.
Але, повторюся, завжди лишалася частина мене, яка ніколи йому не належатиме.
– Навіщо ти це зробила? - обурювався він. – Навіщо ти до них поперлася! Невже просто так?..
– Зробила. Ну то й що? І чому – просто так? Хіба я не маю права отримати хоч трохи задоволення?
– Ти хочеш сказати, що тобі зі мною…
– Ну що ти, солоденький! Ти єдиний, з ким мені по-справжньому добре! Єдиний…
На чоловіка слово «єдиний» має такий самий вплив, як на братика Івасика вода, випита з козлячого копитця.
– Чесно?
– А навіщо мені тобі брехати?
– Через гроші.
– Через гроші я б тобі не стала брехати – просто не сказала б правду… А знаєш, що мені найбільше в тобі подобається?
– Авжеж.
– Мені подобаються твої ямочки на щоках. Усміхнися!
І він посміхався наївною та щасливою дитячою посмішкою. Дурник…
#569 в Жіночий роман
#2056 в Любовні романи
#1003 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 10.07.2024