РОЗДІЛ СЬОМИЙ. Частина 1.

Побувавши у відділі кадрів я поїхала додому – готуватися до походу в театр.

По дорозі я заскочила в кафешку – пообідати й побалакати з Геннадієм: набрала його номер і повідомила, що мене прийняли на роботу.

– Молодець,– похвалив мене Геннадій і хотів одразу покласти слухавку.

– Гена, чого це ти так поспішаєш мене позбутися? Я ж так за тобою скучила!

– Мала, вибач, роботи повно. Відчуваю, що доведеться стирчати тут до ночі. Цей контракт, що ми підписали із тобою… сама розумієш.

– Знаєш, я вже так встигла скучити за тобою і за роботою… Відправив мене у заслання!

– Це не заслання. Це треба для нашої спільної справи! Мала, давай завтра обов'язково зідзвонимося. Я дуже радий за тебе! Я навіть не сумнівався, що тебе візьмуть на роботу. Я завжди вірив у тебе, Катю!

Поклавши трубку, я вирішила під каву набрати Нінку – щоб зайве не переживала за мене. Виявилося, що Нінка вже напхана інформацією про мого нового шефа як та щука фаршем:
– І знаєш, заради чого він оголосив конкурс на посаду секретарки? – одразу запитала вона.

– Заради чого? – мляво поцікавилася я.

– Він подругу собі шукає! От! У нього нещодавно коханка на машині розбилася. Колишня секретарка, між іншим – він її теж на роботу взяв за конкурсом.

– Звідки ти знаєш?

– Звідти, звідки треба! Ти, наприклад, що читаєш останнім часом?

– Бернарда Шоу… – збрехала я.

– От! Буде тобі, подруга шоу – мордою в багнюку! Читай краще соцмережі –  все знатимеш. Завтра тобі твій Геннадій подякує за вірну службу і дасть пенделя під твою ідеальну дупу! Будеш тоді лікті кусати, що такого чоловіка продинамила! 

– Ти взагалі про що, Нінка? – не второпала я.

– Про що? Про Генку твого – кидай його і перебігай до нового шефа під крильце! Оце чоловік! Був якимсь занюханим інженером-системником з єдиним вихідним костюмом і батьківською кооперативною квартирою. Потім організував страхову фірму «Оберіг-95», а потім дуже вдало взяв участь у відомій фінансовій піраміді, але вчасно зіскочив, заснував компанію “Оріон” і купив цілий порт. 

– Нічого собі… А я думала він торгівлею та підрядами займається… А який в нього порт?

– Тобі що до того? Чи ти до нього вантажницею хочеш влаштуватися, замість секретарки?

– Ні, не хочу. Я не люблю важку роботу. Та й завдання в мене – промислове шпигунство, а тут якийсь порт…

– Він одружений, між іншим. – не припиняла торохтіти Нінка, – Троє дітей. Нещодавно його дружину в «Жіночих історіях» показували. Обридаєшся: разом навчалися, носив за нею портфель. Вперше поцілувалися на випускному вечорі. Ні, Катю, ти уявляєш? Я після випускного перший аборт зробила. Дітей любить до втрати самосвідомості! Загалом зразковий сім'янин.

– Який же ж він зразковий, якщо в нього коханка була?

– Ні, ти точно дурепа у томатному соусі! Чоловік стає зразковим сім'янином лише тоді, коли заводить коханку. До цього він просто зануда і генератор брудної білизни!

– Нінка, я втомилася тобі повторювати, що Геннадій розлучується. – подруга вже почала діяти мені на нерви.

– Катю, та це просто обіцянки. Якби він хоч трохи тебе любив, то не підкладав під іншого. Думаєш, він не розуміє, що для того, щоб здобути потрібну інформацію, необхідно достатньо зблизитися з тією людиною, від якої ти хочеш її отримати. Треба для цього не одну ніч у ліжку попітніти, попрацювати і постаратися. Було б краще, якби ти сама цього Геннадія покинула, і перекинулася до цього Едуарда, а не чекала, доки це зробить Геннадій. Якщо відчуваєш, що твій коханий поводиться із тобою не зовсім порядно, то найкраще піти першою. Катька, НЕ ВАРТО ПРИДУМУВАТИ КОХАННЯ ТАМ, ДЕ ЙОГО НЕМАЄ. Не будуй райдужних планів. Якщо чоловік дійсно любить, то не ставить ніяких умов, а просто йде з сім'ї, і все. Геннадій тебе не любить, він дозволяє тобі його любити та користується тобою.

– А в коханні тільки так і буває: один любить, а інший дозволяє любити себе.

– Я згодна, але він, чорт забирай, тобою щей й відверто користується!

– Ти вважаєш, що він мене кине одразу, як тільки я зіллю йому всю необхідну інформацію?

– Ну… Можливо, перед тим як тебе покинути, він ще помучить тебе кілька років, обіцяючи розлучитися, і в результаті не розлучиться. Підкладатиме тебе під потрібних людей. Це ж так зручно, коли вдома чекає рідна дружина, а на стороні готова на все дурненька лялька, яка дивиться на тебе відданими очима, захоплено скиглить і постійно повторює, як заведена, що любить… Знаєш, це чудово піднімає самооцінку. Мужики стерв люблять, а не таких поступливих дуреп, як ти.

– Ну не стерва я, Нінко… Не стерва! Що мені з цим робити?! Я готова піти заради нього на все…
Нінка секунду помовчала, а потім дуже серйозним тоном резюмувала:
– Думати треба! Головою. І не піддаватися на охмурення всяких Геннадійов – а раптом ти його не по-справжньому любиш, а лише трохи закохана? Зрозуміла?

– Зрозуміла. Я спробую зважити все...

Ми попрощалися. Я ще зайшла супермаркет, купила продуктів на вечерю і пляшку шампанського – невідомо ще, як закінчиться мій вечір з новим шефом…