До.

В моєму житті все було спокійно, а місцями навіть скучним. Можна сказати було все: робота, друзі, хлопець. Мені тоді здавалося, ось воно щастя. Але все враз змінилося. Хлопець виявився скотиною, це же я м'яко висловилася. В голові крутилися такі епітети, та виховання мені не дозволяло вимовити їх вголос. Подружки - німфаманки, яким не важливо с ким. Цього придурка я й застукала з однією з них. Тільки робота залишалася не змінною і тепер здавалася занадто скучною.

         Сцена випровадження солодкої парочки з квартири нагадувала цирк. Мені було все одно, що про мене подумають сусіди. Ці голубки не знали, що коли мене розізлити я стаю відьмою. Одним словом їм дуже не повезло. Вони так, як були голими, так і опинилися за дверима. Я не знаю звідки в мене були такі сили, напевне мені допомогло їхнє здивування і адреналін. Я не викидала нічого у вікно і нічого не псувала, на мене в той момент просто напала апатія, не хотілося взагалі брати в руки їхні речі. Було противно.

         Я не могла тверезо оцінити ситуацію, заважали крики і погрози, що лунали за дверей. Але, що вони мені могли зробити. Квартира була моя, прописана в ній була тільки я, від сусідів скарг не було. Невже вони надіялися пристидити мене. Абсурд. Те, що вони позоряться - це ясно, але при чому тут я.

         Мені не хотілося викликати поліцію, з однієї простої причини, не хотілося ще більше свідків. Не хотілося світити такими подробицями в інтернеті та це не від мене залежало. Моє мовчання ще більше розпалювало горе коханців. Та не все так страшно для мене, а не для них. Все можна пережити і стерпіти і цю неприємність я переживу.

         Якось потрібно було втихомирювати солодку парочку і не опуститися до їхнього рівня. В цьому бою я повинна стати королевою, що перемогла. І мені дуже вчано згадалося, як сусідка хвалилася своїм братом, що став поліцаєм. Довго не думаючи подзвонила їй і попросила про послугу. Знаючи цікавість моєї сусідки, вона напевно спостерігає за всім. Хоббі в неї таке знати про все і всіх, що ще залишається мамі в декреті. Віра була мамою-одиначкою. Вона умудрилася завагітніти від якогось мажора, що утримував їх. Хліб з маслом в неї завжди був і не вистачало тільки видовищ. Знаючи про такий її недолік я старалася менше з нею стикатися. Та зараз не було іншого виходу, та й цей концерт починав діяти на нерви.

         Добре, що я коли переїхала сюди то перезнайомилася з усіма сусідами і зібрала всі контакти. Така завбачливість не раз допомагала мені. Мій дзвінок здивував її, та коли я спитала про брата Віра все зрозуміла. Мені не прийшлось довго вмовляти її. Напевно не тільки мені набридла вистава, що розгорталася на сходовій. Розмовляла в основному Віра.

Її неможливо було перебити, вона все говорила і розказувала, що ті голубки роблять. В подробицях описала мені, як парочка, що за дверима, намагається прикритися і водночас докричатися до мене. Після цього мене прорвало і я почала сміятися. Так я давно не сміялася.

         Віра продовжувала розказувати, але дещо здавалося дивним. Вона почала задавати особисті питання. Мене це насторожило, та я не стала звертати увагу і просто спілкувалася. Мене ніби прорвало. Я сама захотіла висказати все, що назбиралося за час спільного життя з цим... Виплеснути всі образи просто розказавши про них. Всі образи і непорозуміння ніби баласт, що тягло мене на дно. Як тільки все сказано й вислухано кимось приходить полегшення і рішення з'являється саме собою.      

         Коли прибув брат сусідки я була спокійна і була готова боротися хоч проти всього світу. Цього від мене не знадобилося, хлопець був молодець. Він зміг їх професійно поставити на місце і навіть не використати значок. Сусідка зразу попередила, щоб я нічому не дивувалася і по-можливості підіграла. Прикидатися для мене було не важко, але мене могли швидко спалити. Прикидатися сильно не прийшлося. Хлопець виявився дуже харизматичним і за ним не було видно моєї поганої гри. Колишній хоч і сволоч, але спостережлива сволоч. Мене він міг розкусити на раз, та ніхто і шансу йому не дав. Приємно було глянути на здивовану і роздратовану фізіономію колишнього. Просто бальзам на моє змучене серце, пробачте за лірику.

         Поліцай придумав просто безпрограшний сценарій: брат сусідки давно за мною бігає і прибув зразу ж, як сестра подзвонила. І колишній не забув нагадати мені про спроби викликати в нього ревність. Я тоді просто тримала в тонусі наші стосунки. Такі мої дії були для того, щоб він не розслаблявся. А тепер підтверджували правдивість дій і намірів хлопця.

         Просто мрія, а не хлопець. Йому не вистачає тільки білого коня і все буде просто ідеально. На мить мені захотілося, щоб ця видумка була реальністю.        Він навіть допоміг не засвітитися нам в YouTube.

         Після всього пережитого ми просто сіли і випили, як Віра сказала за знайомство. Вона офіційно представила свого брата, але з усього сказаного я запам'ятала тільки ім'я - Андрій.  Алкоголь поступово розслабляв і стрес відходи на другий план. Не знаю як у них, а в мене концентрація стресу точно перевищувала річну норму. Та це не заважало просто сидіти за столом і просто спілкуватися. Я не знала, що у Віри буде так приємно і спокійно. Мені дійсно було комфортно, навіть її балакучість не заважала розслабитися. А брат Віри просто скарб. Мовчазний лицар без коня, але з такою сліпучою посмішкою. Мені захотілося, щоб він став моїм кавалером.  

Вернувшись в квартиру і поглянувши на те, як я жила захотілося кардинально змінити життя. Ці переживання допомогли побачити наскільки я залежала від того чоловіка. Все, що мене оточувало було ніби просякнуте тим придурком. Кожна річ нагадувала про нього. Дивно приходити додому і відчувати, що це житло не моє. Хотілося побити посуду і закотити класичну істерику. Та моя бережлива натура не дозволяла мені зробити так нерозважливо.