До почутих сердець

А де на світі правді жити?

А де на світі правді жити? 

І навіть голову схилити нема їй бідній сироті. 

Он там крадуть, он там вбивають,

Он там щось лихо відбирають,

Когось посадять за грабіж,

Когось підставлять за маніж.

Десь там, за горами я виріс,

Десь там я жив, десь там я вірив,

А тут не знаю, як знайти...

Іду у гори-там немає,

Іду у ліс-там тиха смерть,

Піду у поле погуляю,

А там трава шепоче вщент.

Вона все пісеньку гукає,

Вона не знає слова "біль" ,

Вона ж і Бога прославляє,

А я дивлюся в небо слів.

Десь там за обрієм лунає,

Десь там співають птахи спів,

Десь там любити починають,

І правда, що живе в весні.

І я не знаю як сказати,

Я не письменний, я кобзар,

Але чому щось відбирають? 

Якщо один лише жупан? 

А де на світі правді жити? 

Її ганяють, їй тужити,

А нам за нею бігти слід,

Щоб не померти в світі слів.

 

6i5dqb7gSJu83qnkVfsJ4Sr82P2Lwy1FaIiAuGYRS8igxP8dhuT7Iga9hUxdYg-QuFRXOqLzFqpq6BESdYeBpzBqysqBKXY4p_FUrDQd3XO8FuJglEhf5kZXQu9USqdcgfjiztIzNF7BgYdA6sQng_0




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше