До почутих сердець
Човен
Почалась буря, сильна дуже,
І човен тихо вже стогнав.
У його серці стільки болю,
Що вже від духу аж кричав.
Він плакав і благав почути
Нехай вже кожен у душі
Хоч слово скаже, милим бути,
Щоб радість була у житті.
На палубі сидів старенький,
Він тихо щось собі казав,
А потім вже піднявсь з каюти
І в море синєє чвалав.
Там віднайшов скриню старинну,
А потім човну простягнув,
І каже: «Любий й милий, сину,
Тримай подарок любих рук.
Якщо ти будеш сильним хлопцем,
І впавши піднімешся сам,
А коли ворог прийде в хату,
До Бога віднайдеш слова.
Якщо упавши, встанеш швидко,
Якщо поранившись впадеш,
Відкрий ось цю старинну скриню,
І слово моє віднайдеш.»
І буря вщухла у долині,
І тиша тихо теж прийшла,
І човен взявши диво-скриню,
Поплив собі в нові світа...
Відредаговано: 12.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
