І навіть тоді ...

І навіть тоді, коли все стихає, 

Коли троянди висунуть свій шип, 

Коли один у світі залишаясь, 

Ти плачеш сумно й тихо закричиш. 

"У когось гірше ", —  більше не турбує, 

"У когось краще ", —  це тепер війна, 

І навіть радість, радістю не пахне, 

І навіть сум тепер твоя сім'я. 

Коли неначе тихо все скінчилось, 

Коли товариш кине у біді, 

Коли ти плачеш, а він посміхнувшись, 

Прокаже: "Брате, та ти не один!" 

Та не один, а де ж твоя підтримка? 

Та краще, але вже не так... 

Коли ж в очах згасає та мала жердинка, 

То помолись до Бога, і Отця. 

Він чує плач, і сам так тихо плаче, 

Він чує крик, і небом закричить, 

Він чує радість, радістю й надарить, 

І так, що серце моє не мовчить. 

Він твій Отець, і наш є Спасе, 

Він любить нас, і завжди каже так. 

Кричи, молись, благай про допомогу, 

Не забувай і в радості й в біді, 

Коли настане та мала нагода, 

Про Бога не забудь і прокажи: 

"Я славлю Тебе, Слава й Алілуя, 

Я славлю Тебе, тільки Ти мій Спас! 

І я радію за своє минуле, 

І я не впаду, буду я стоять. 

Коли почну здригатись при нагоді, 

Ти понеси мене ну як оту вівцю, 

Коли ж почуєш плач і стогін, 

То нагадай мені, і я тебе впущу". 

Коли ти впав, і враз одним здригнувся, 

Коли всі друзі тихо вже пішли, 

Коли мовчиш, і голосу не чуєш, 

До Бога просто тихо закричи. 

Весна, надія, радість стиха. 

Ти розкажи до Бога і Отця 

Про все минуле, що тебе спідкало 

І стане легше в серці й на душі, 

Я прошу тебе, просто не мовчи...