Про слово...

Хто говорив , що зможе править ,

А хто брехав  , що і літать , 

Хто заговориться до слави , 

До неї аж рукой подать ! 

Тут сенсу поки що немає ,

Тут сенс цей доки не знайти , 

Але я казку добру знаю , 

Про те , де слово-це світи ! 

Одного разу , у Техасі , 

Чи у Америці, чи ні? 

Можливо, у країні влади , 

Де є король , а в нього-син .

Вночі, скликався суд страшенний,

Король узяв і сів на трон , 

І всі так думали нужденно

І переможно встав барон. 

Каже:"Я знаю цю країну, 

В якій є правда , не біда , 

У ній щасливі тільки люди , 

І в ній не йтиме ця війна .

До неї шлях є той короткий , 

Що через море проляга , 

У ній щасливо заживемо , от тільки мається біда .

Якщо запізнимось до повні, 

Не встигнете на кораблі , 

То не потрапите ніколи 

У теє місце . Знайте всі!

Люди , які завжди радіють ,

В яких на ранок - стр та чай ,

Будинки з золота й кришталю 

Із срібла й чудного дива". 

Король поглянув та подумав : 

"Еге ж та думка не проста , 

Якщо той хлопець не обдуре, 

Тоді не трапиться біда . 

І заживем тоді багаті , 

Одіті в шати і лани , 

І будем тоді чаювати , 

Еге ж , король я там один" . 

Наступний ранок відпливали , 

Вночі до острова дійшли , 

Але там горе їх спіткало , 

Бо не було країни тій . 

Барон сам в замку проживає, 

Радіє , що їх обдурив , 

Тепер і сенсу ми дістались , 

А він тут , друзіньки, один: 

Якщо розумний- переможеш , 

Якщо щось знаєш , то кажи , 

І словом можна мати многе ,

Але тут пам'ятай одне: 

Барон багатий був допоки , 

Король додому не приплив . 

А після , хлопця відшукавши 

За ґрати тихо увезли . 

І слово справді світом править , 

Але і править голова . 

Якщо розумний й розум маєш , 

Тоді і встанеш при нужді . 

Хай є країни і долини , 

Хай є села і вде й міста , 

Брехнею ми не будем править , 

Брехня, ми знаєм , то біда .