До людей
Про правду...
Краса сумління
Дзеркал правди
На світі стільки не знайти.
А у очах твоїх таїться
Та тиха і красива мить
Король неправди
Чвар , сумління
І королева не краси
А зла і "доброго " свавілля
По правді правили тоді .
Людей не слухали ,
Сажали ,хто чесність хотів довести
А людям "правду" ту казали
Яку не знаєм де знайти .
Одного разу , у долину
Зайшов старенький чоловік .
І з'ївши сьому конюшину ,
Бо був бідненьким від усіх
Він заспівав десь у долині
Пісню про правду всіх світів .
Король неправди , чвар й сумління
Почувши це , видав указ :
"Нехай і кожнеє створіння ,
Яке те лихо шле до нас
Буде ув'язненим за ґрати ".
Сказавши це - тихо пішов .
І нам не треба нагадати ,
Що чоловік так і зробив .
Одного ранку ув'язали ,
А іншого - скликався суд .
І всії судді , що кричали
Були тихішії звідсюд .
Старенький тихо посміхнувся ,
Він причесав скоріше вус
І радісно відкривши рота ,
Сказав про правду із здаля ,
І де живе , і де нема ...
А потім посміхнувшись щиро , промовив:
"Тут моїй винні не місце , пані , - каже мило,
- І хоч і буду жить в тюрьмі ,
Але я слово не забуду
Про чесність , що живе в мені ...
Відредаговано: 14.01.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
