Нумо ,діти, танцювати!
Он байстря іде до хати!
"Нумо, діти,"- хтось гукає,
Пісню-диво затіває.
Йшов старенький чоловік,
Мав з собою і батіг.
Він, побачивши всіх зроду,
І не знав хто дасть їм згоду.
Діти,як батьки навчили,
Самі ж того не уміли.
Діти всі байстрям і кличуть,
А байстря одненьке пище.
Мати з хати вибігає,
Діточок всіх проганяє,
Син ненавидить годину,
Він кричить! Що дай і силу!
Каже:"Мамо, вас не люблю,
Ви мене на світ родили,
Цим і гріх отой вчинили.
Я не хочу мати матір,
Я піду, і знати намір!"
І минає день тихенько,
Не колише стара ненька,
Син вже спить у себе в хаті,
Та не спить одненька мати.
Вона,лежачи під сіном,
Не прокинеться вже вслідом.
Ви не будьте, як ті люди,
Ви любіть, і любить буде,
Вас і Бог, і хто зуміє,
Тільки не гасіть, жевріє.
Відредаговано: 16.06.2024