До душі
Чи ви колись раділи суму?
Чи ви колись раділи суму,
Коли сиділи під дощем?
Чи ви колись чекали сумно,
Або ж залишились ні з чим?
Чи ви колись сміялись тихо,
Як нам та Леся дала знак?
Чи ви не слухали, як круки кричать,
Коли прийшла зима?
А ви знов просто посміхніться
Відчуйте дощ, і ранній мед.
Підіть і Богу помоліться,
А Він вам скаже в чому ж сенс.
Радійте, плачте безупинно,
Смієтесь, навіть коли жаль.
І чи ви бачили упинно, як
Хмара йде, коли печаль?
Чи чули горе, біль і казку,
Яка вже голками зросла....
Чи ви хотіли бачить правду,
Коли додому йде війна?
І що тоді ви прокричали,
Коли людина впала геть?
І чи ви руку простягали,
Коли ішла вона на смерть?
І чи ви правду ту впізнали,
Чи заховали в диво-час?
І чи сміятись ви зостались,
Коли упали в світі чвар?
Упали-встаньте, щось пішовши
Ти знов з доріженьки звернув.
І коло знову обійшовши,
Ти шлях назавжди втратив й сум...
Тепер єдине те спасіння?
Та ні, он далі йде той шлях,
А ти шукаєш те моління
У світі повному лихвар!
Чому ти впадеш безупинно?
Чому ж дороги не знайдеш?
Тому що взяв отак упинно
Своє "безчестя" задля "честь"!
Відредаговано: 10.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
