Наступного дня небо стало червоним. Гора, що спала тисячоліттями, прокинулася.
Почався гуркіт, і з кратера полилася лава.
— Треба тікати! — крикнув Мур.
Але Діно згадав Серце Землі. Якщо лава дійде до нього — усе навколо загине.
Він побіг назад до печери. Лава наближалася, повітря пекло. Мур кричав йому з пагорба:
— Діно, не йди!
Але динозаврик не зупинився. Він став перед входом до печери, розкинув лапи й закричав:
— Земле, я з тобою!
І тоді світ навколо засвітився. Серце Землі з’єдналося з його серцем. Лава зупинилася, наче застигла у повітрі.