Діно і Велике Серце Землі

ЧАСТИНА 1. МАЛЕНЬКИЙ, АЛЕ СМІЛИВИЙ

Далеко-далеко, за теплими горами й зеленими джунглями, у світі, де ще не було людей, жив собі маленький динозаврик.
Його звали Діно.

Він був зовсім крихітний — нижчий за кущ папороті й легший за камінь біля річки. Але в нього було величезне серце — добре, допитливе й трохи наївне.

Щоранку він вибігав із печери, тягнув лапки до сонця й казав:

— Привіт, новий день! Що ти мені подарує сьогодні?

Йому подобалося бігати по росі, чути, як співають птеродактилі, і збирати блискучі камінчики — він називав їх «зорями землі».

І хоч старші динозаври часто сміялися з нього — мовляв, «що за малюк, який любить каміння більше, ніж полювання» — Діно не ображався.
Він просто мріяв знайти друга, з яким можна ділитися всім, що любить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше