ДІна

47. Люблю

Знаєш, як важко буває часом,
Якщо звісток довго нема від тієї.
Тієї, що раптом стала рідніше, ніж мати.
Тільки як усе це їй написати?
Чи вистачить фарб, чи знайдуться слова?
Але не знайти їх, напевно, не можна.
Адже немає нікого з такою душею.
Тільки часом мені здається, що
Ти все забула. Я вже ніхто.
Все. Я не потрібний. А тільки як знати,
Що там могли розповісти про мене?
Ти ж не віриш? Не вір нікому!
Я тобі все ще – дуже люблю!

Сергій Олексійович

Подобається

#1357 в Різне
#242 в Поезія

У тексті є: вірші, сестра, любов

Відредаговано: 07.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись