Дякую, що мене ти не забула.
Слова свої недаремно ти говорила.
Ти переконала, що є в мене сестра.
І пам'ять повір ще жива.
І нашою дружбою треба дорожити.
Сказати по правді. Тільки, як сказати?
Що ти така одна. Таку пошукати
І то спробуй. Зумій і не знайдеш.
Як приємно знати, що ти не брешеш.
Повір, що не знайти слова,
Щоб пояснити. І ти б зрозуміла,
Як добре і як приємно, що ти є.
І ти знову вигадала до життя всі мрії.
Що є у світі близька, рідна.
Нехай кохання, нехай друзів усіх втрачу.
Але житиму. Є ще й ти.
Ти не зрадиш і не забудеш усі мрії.
Адже було, хоча всього на мить.
Подумав, що забула і поник.
Не міг збагнути, як ти змогла забути.
Забув про те, що говоритимеш.
Я переконався, все-таки не дарма
Ми говорили щиро слова
Про те, що ми друзі та нікому
З нас тепер не житиме по одному.
Відредаговано: 07.11.2025