Сьогодні невідомість довкола мене панує.
І далека дорога напевно має бути.
Мені треба постаратися та рук не опускати.
Хоч мені часом дуже доводиться страждати.
Але все одно до мети будь-яким шляхом дійду.
І зустрінусь я з сестричкою, я зустрінусь і піду.
Не тому, що зайве, а просто треба так.
І нехай на цю зустріч зустрінуся, я як дурень.
Нехай дивляться та зітхають. Ти вірно не такий.
Але я махнув на плітки давно вже рукою.
Адже немає кращого за друга, ріднішого за неї.
Не я вигадав це, вирішила все сама.
Крізь тіні півстанків колеса застукають.
Вези мене мій поїзд, вези мене назад.
Тебе я зустрів знову і знову важко.
Адже розлучаємось знову, надовго, як на зло.
І все-таки мені приємно, що ти прийшла зустрічати.
А те, що не встигла мене всього сказати,
То це й не треба. Адже головне, що ти
Була зі мною поряд, а далі всі мрії.
Приїхати обіцяла напевно навесні.
І що на день народження ми зустрінемося з тобою.
Сама дивись як далі піде все довше
Але все ж таки я сподіваюся ти не забудеш будинок,
Де ти була колись восени.
І де тільки ваші фото нагадають мені про ту,
Що така потрібна буває в будь-який час дня.
І лише нашу дружбу зараз порвати не можна.
Відредаговано: 07.11.2025