ДІна

29. Про головне

Діна, я про головне хотів би написати.
Тільки щось рима не йде у зошит.
Тільки постараюся, щось я напишу.
Цю проблему я швидко вирішу.

Ось знову побачились, а потім вагон.
Знову розділив нас далекий перегін.
Річки та озера, люди, міста.
Тільки нашу пам'ять поділити не можна.

І не можна змусити не мати сестри.
Але буває, Діна, я оченятка тру.
Тільки мені не соромно цих дурних сліз.
Тому що, Діна, це все серйозно.

Те, що ти, сестричка, значиш для мене
Не сказати тобі мені ніколи у вічі.
Ти не ображайся, а хоч сама
Ти прочитаєш все це лише глянувши у вічі.

Брехати я не вмію, та й не хочу.
Тільки тому іноді мовчу.
Так боюся образити чи втратити,
Що часом мені страшно не те сказати.

Подобається

#1062 в Різне
#164 в Поезія

Відредаговано: 07.11.2025