ДІна

24. Немає листів

Ось і немає більше листів, немає більше дзвінків.
І в телефонній трубці один лише звук гудків.
Так ти про все забула, так знати настав час
І з плеч твоїх упала напевно ціла гора.

Гора чужих зізнань, таких непотрібних слів.
І вночі ти женеш мене з теплих снів.
А я ось не забуду очей твоїх колір.
Таких, як ти, сестричка, на всьому світі немає.

Таких, як ти не буде напевно ніколи.
Але тільки не змогла ти сказати колись усе.
І якщо ти вирішила, то сперечатися не хочу.
Я втратив надію, тож мовчу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше