ДІна

18. Туга на серці

Немає більше листів від сестрички. Ні.
Значить, ти забула дружню пораду.
Адже часом не знаєш, що буває раптом.
Ось згадуєш усіх тоді довкола.

Ні. Не вірю в це. Не могла забути.
Ти ж мені, сестричко, допомагала жити.
Може, що сталося? Може нагрубіянив?
Тільки чекати вже не вистачає сил.

Та і як ти могла забути Кривбас?
Знаю, що ти сумуєш тепер без нас.
Все одно, сестричка, ти мене пиши.
Нашої дружби полум'я, Діна, не туші.

Ну, а як захочеш з нами ти порвати.
Що ж тобі не буду, Діна, дорікати.
Тільки стане боляче і повернеться ніч.
І тугу з серця мені не вигнати геть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше