Якщо ще колись знову
Тобі захочеться раптом уночі поплакати.
Не бійся сліз, по плач. Ну, а потім
Візьми та згадай ти про щось інше.
Про те, що є вірні друзі.
Яких забути вже не можливо.
Що є друг, йому не все одно,
Як ти живеш сама там без нього.
Я розумію, що часом важко.
Але від туги тебе врятує одне.
Ти знаєш, що потрібна ще комусь.
І нехай на сльози лише лишиться хвилина.
Я розумію, що не мені тебе вчити.
Адже ти сама й так умієш жити.
Але просто мені, зрозумій, не байдуже,
Що там із тобою відбувається, навіть в особистому.
Ще не раз закапають сльозинки.
Але ти витри свої веселі оченята.
Протри й згадай цього вечора про мене.
І посміхнешся ти тужливій темряві.
Хочу, щоб ніколи від болю та образи
Твої оченята не давали вигляду.
Щоб лише від щастя були сльози на очах.
І щоб більше я не чув про сльози.
Відредаговано: 07.11.2025