ДІна

7. Розлука

Нічний перон і наближається розлука.
Ти їдеш і напевно назавжди.
Мені більше не ввійти до тебе без стуку,
Але цього вечора не забути мені ніколи.

Ти вибач, що так все вийшло.
Напевно, не захочеш мені писати.
Після тебе все життя застосувалося.
І я не хотів би тебе втрачати.

Минуть роки й багато чого забуду.
Інших забуду, тільки не тебе.
Ти віриш, тебе одну пам'ятатиму.
Не знаю, чи згадаєш Ти мене?

А втім, сумне забудеться напевно.
І може ти з посмішкою згадуватимеш.
Що була лише одна, одна мить,
Коли не зміг сльози, я втримати.

Подобається

#1081 в Різне
#170 в Поезія

Відредаговано: 07.11.2025