Пори року

Сценка «Пори року»

(Олена Гешко)

Дійові особи : дві подружки, хлопчик, четверо дівчаток у сукнях Весни, Літа, Осені, Зими, ще двоє(четверо) дітей.

Подружка 1:

О, привіт! Привіт, подружко!

Розкажу тобі на вушко

Я цікаву новину,

Ще й, напевне, не одну.

Подружка 2:

Ну, привіт! Давно з тобою,

Ми не бачились. Весною

Ще як проліски цвіли

Ми з тобою тут були.

То ж новин, певне, багато.

Що ж, ходім мерщій до хати,

Хочу я вже чаювати

І новини всі узнати.

Хлопчик:

Здрастуйте, дівчатка милі!

Нині ви такі красиві!

Аж не знаю, як сказати,

З чим вас можна порівняти…

Вже, напевне, все, що знали

Ви за чаєм розказали.

А тепер мені скажіть,

Тільки довго не тягніть.

В мене ось яке питання,

(Не вдавайте здивування):

Цього року вам яка

Пора найкращою була?

Подружка 1:

Весна! Весна! Що ж тут гадати?

Кили виходиш ти із хати –

А все навкруг цвіте, буяє –

Хіба ж щось кращим тут буває?

Дівчинка – Весна:

Я – весна! Стою ось перед вами

Квіти розсипаю чарівні.

Вся земля засипана квітками,

Пісня щастя ллється навесні.

Подружка 2:

А я люблю найбільше літо:

Кругом не тільки море цвіту!

І полуниці, і вишні,

Й малини перли запашні!

А як згадаю я про море –

Безкрайнє, чисте та прозоре!

То скажу певно навмання,

Що краще літа вже нема.

Дівчинка- Літо:

Я вся в трояндовому цвіті!

Поглянь, я – чарівниця літа!

Дарую ягідки червоні

І паперівки на осонні!

Дівчинка (або хлопчик) 1:

А я люблю прекрасну осінь:

Дари багаті нам приносить.

Хоч хмари нижче вже пливуть –

 Її всі щедрою зовуть.

Неначе в золоті земля:

І ліс, і місто, і поля…

Хоч дощик іноді іде,

Мені вже байдуже про те.

Дівчинка – Осінь:

Я – Осінь! Пишна чарівниця.

Ступаю гордо, мов цариця.

У мене безліч є дарів,

Лиш би зібрать ти їх зумів.

Дівчинка (або хлопчик )2:

Чому ж забули ви про зиму,

Її коротку гарну днину?

Все білим снігом замела!

Земля красунею була!

В снігу вся наша дітлашня

Згори там мчалась навмання!

Ліпили бабу снігову,

І що не день – то все нову.

Дівчинка – Зима:

Я – Зимонька-Зима!

Білішої нема!

Зі мною Новий рік

Святкують всі повік.

І різдвяні колядки

Від хатки і до хатки

Всі весело співають

І Бога прославляють.

Подружка 1:

Ох, скільки ми всі тут сказали,

Та правди так і не дібрали,

Бо кожна року та пора

Приносить щастя нам й добра.

Подружка 2:

Тож всі ми любим дуже-дуже

Коли цвітуть прекрасні ружі;

Коли червоні полуниці

І можна їсти вже кислиці;

Хлопчик:

Багряній осені ти рад –

Вона дарує виноград.

Зима прекрасна також мила –

Сніги й мороз – то свіжість, сила.

Тож краю рідному в цей день

Ми всі співаємо пісень.

І хоч яка пора надворі –

Щасливі ми та вдячні долі!