Дмитрикові стежинки
Передмова. Їжачок
Мій синочок, Дмитро Мандрабура, - найперший читач, редактор і шанувальник моєї творчості. Саме в його буднях і в житті поруч з сином (цим невичерпним потоком енергії і безперервного руху) я черпаю натхнення для своєї творчості. Отже, збірочка моїх віршів сьогодні для нього і про нього. І для всіх моїх маленьких друзів-читачів, кому не байдужа природа рідної землі і віршовані рядки, в яких вона оспівана.
Олена Гешко
Їжачок
Я гуляв стежинкою
Бережком Дністра,
Щось мені билинкою
Шепнула трава.
Вушко нашорошилось –
Он там у кущах
Щось заворушилося
Все у колючках.
Підійшов тихесенько,
Нахилився вмить,
Доторкнувся ручкою –
Ой, як же болить!
Їжачок колючками
В м’яч згорнувсь чимдуж,
Ніби промовляє він:
«Ти мене не руш!
В мене є хатиночка
Там біля Дністра,
Там мої маляточка,
Там моя сім’я».
Знову подивився я
На отой клубок, -
Що ж, нехай прямує
До своїх діток.
Я ще погуляю
Тут у холодку,
Пісню поспіваю
Про нашу ріку.
Прогулянка
Сонечко всміхається –
Загляда в вікно.
Сім’я прокидається –
В путь пора давно!
Нас чекає річка,
Нас чекає ліс -
Голубенька стрічка
В’ється між беріз.
#4225 в Різне
#873 в Дитяча література
#1099 в Поезія
вірші для дітей, любов до рідної землі, природа для дітей і дитина в природі
Відредаговано: 09.04.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
