1

Весело стелилася дорога до старовинного маєтку поміж польових красот. Ріпакові поля буйно золотавилися жовтим цвітом, а безжурне весняне небо милувало око своєю насиченою блакиттю.

- Дівчаточка, спиняймося і робимо фотосесію. Така краса! Мені треба клацнути трохи фоток. Контент сам себе не зробить, - покомандувала струнка білявка із заднього сидіння, не припиняючи знімання фантастичних краєвидів через відчинене вікно.

- Олю, ми й так запізнюємося, - заперечила їй короткострижена водійка. - Нехай твої асистенти контент роблять. А на сьогодні у нас лише цілковита насолода й релакс. Такий крутий майстерклас я ледь встигла забронювати на вихідний день. Будемо лише ми, дівчата, заняття в малій групі. Нам обіцяють цілковите занурення в себе й абсолютне переродження. Бачте, яка реклама багатообіцяльна. 

- Мене лише трохи насторожує місце проведення, - зауважила сусідка Олі, пишногруда брюнетка Таня. – Якось дивно: закинутий маєток, майже індивідуальний майстерклас. Це точно не маніяк якийсь? Бо ти, Надю, нас завезеш ще кудись. Треба хоч чоловіку геолокацію скинути, бо раптом щось.

Та Надя лише скептично хмикнула на це зауваження.

- Він, до речі, нещодавно начебто реставрувався, - мовила четверта подруга Люба, схожа зовнішністю на сіру мишу. – Я читала про нього. Це маєток графського подружжя Чацьких. Відома історична пам’ятка на Волині. Атмосферне місце має бути. Дякую тобі, Надю, що ти нас витягнула в цю захопливу подорож. Ти просто чарівниця, розбавила пригодами нашу буденність.

- Радію, що маю змогу зробити вам таку приємність, - відказала втішена компліментом Надя і зробила голосніше свою улюблену пісню українського гурту.

Так і співали відомі запальні та сльозливі пісні увесь залишок дороги в піднесеному настрої. Аж поки не виїхали на вимощену бруківкою доріжку, де габаритна автівка Наді навряд чи проїхала б. Тож тим шляхом до маєтку вже йшли пішки під розложистими кронами віковічних дубів.

Маєток їм здався якимось занедбаним. Порослий травою сад, недоглянуті дерева. Занехаяні кущі акації та барбарису густо насідали на обдертий фасад будинку.

- А тут точно була реставрація чи кругом цвіль та грибок? – спитала розсудлива Таня. – У мене троє дітей. Не вистачало ще й підхопити тут якусь заразу.

- Не дізнаємося, поки не зайдемо! - Впевнено наближалася до парадних сходів Надя. – Ба більше, дівчатка, я вже все оплатила. Тож цей майстерклас відбудеться у будь-якому разі.

Але заходили в той будинок хоч і сміючись, проте з якимось недобрим передчуттям.