Дім у місячному сяйві

В траві

Вийшовши з будинку ми попрямували за ліве крило. Сходи осипались. На фасаді були тріщини. Різнотрав'я буяло зеленими пагонами тянулось до неба. Стекотали в травах різні комахи. Несподівано я спіткнулась в траві об якийсь камінь. Камень був обтесаний та зі слідами ерозії від непогоди

-Схоже на старий могильний камінь-сказала я Мії

-Не придумуй-просто форма така- відповіла вона струснувши рудими кудрями. Зробила два кроки назад і поточилася впавши.

-Що за... - скрикнула Мія

В траві повзла двоголова чорна змія. Друга голова була відкрита в москалі і ніби не жива. Та потім вона кліпнула очіма. Сказати що Мія боїться змій нічого не казати. Очі в неї стали як два блюдця розширені від жаху і вона тихенько підвивала.

-Не рухайся. Замри - зкомандувала я.

Змія поповзли далі грізно шиплячі. Мія пулею захопилася і полетіла до маєтку. На камінні об яке вона зіткнулася залишився слід крові. Точніше на ще одному старому надгробку

Небо незподівано потемніло і впали перші краплі дощу. Наближалася гроза. Вітер колихав високі трави

Я встала і теж попрямувала до маєтку який зловісною громадою нависав наді мною

Юля Сова

Подобається

#7769 в Фентезі
#1971 в Міське фентезі

У тексті є: містика і детектив

Відредаговано: 07.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись