«Іноді, щоб побачити істину, потрібно відвернутися від великого світла. Бо в напівтемряві, у танку тіней, з'являються контури того, що приховане за яскравим сяйвом. Там, де розум перестає шукати очевидне, Серце знаходить голос, а Тінь розкриває свої давні секрети».
Дім не забув. Він навчився чекати. Коли Міра переступає поріг Міраеля, вона не пам'ятає нічого — ні минулого, ні причин свого страху, ні навіть власного імені. Лише відблиски тіней у коридорах, шепіт у стінах і... дракон, що дрімає під дахом. Їй доведеться не просто стати Хранителькою, а й пройти крізь себе — дати ім'я і тим, хто прийшов за домом, і самій собі. Шлях до імені — це шлях до правди. Навіть якщо вона схована в попелі.
Відредаговано: 13.08.2025