Сьогодні найщасливіший день у моєму житті. Зараз я на весіллі найріднішої мені людини. Стою, спостерігаю, радію. Я бачу наскільки щаслива вона – і це дуже тішить. А ще сьогодні мені сказали, що у мене незабаром народиться ще одна найрідніша людина.
Проводжу рукою, поправляючи коротке волосся. До нього я ніяк не звикну. Помічаю, як один з гостей починає підходити до мене з іншого кінця зали. Я відходжу убік, щоб перевести погляд, проте зупиняюся, коли на підлогу біля мене падає холодний метал. Звук луною відгукується приміщенням. Дехто обдає мене несхвальним, швидким поглядом, але лише одна постать цілеспрямовано наближається, щоб підняти те, що впало на підлогу. Я йду коридором до виходу, та чую, як кроки позаду гучнішають.
Я зробила це заради найважливішої людини для мене. Для них обох.
От тільки не маю певності, чи доживу до того моменту, коли побачу ту, яку найбільше чекаю.