— Ви повинні лише знати, що ці істоти дуже сильні й небезпечні, а їхні душі потонули у темряві. Вони не зупиняться ні перед чим заради сили та влади. Їм підвладні стихії вогню та вітру, але ми поки що не знаємо про інші їхні можливості. Нас більше їх у кілька разів, але вони можуть мати безліч сюрпризів. Серед їхнього арсеналу є зброя з кулями з цаніту. Хтозна, як далеко вони зайшли. Будьте обережні.
Саме така куля поранила Ейдена. Армія Габріеля вже була на десять кроків попереду нас тільки через них.
Я підняла підборіддя, зібралась з духом і наважилася сказати:
— У них сучасна зброя. Безглуздо йти з мечами проти куль. — Усі обернулися у мій бік. Я знову відчула тиск. — Нам не можна відставати від технологічного прогресу. Противник розуміє це. Він відходить від традицій та старих правил, щоб збільшити сили. Він більш гнучкий. У цьому його перевага. Я бачила цю зброю у бою. Куля з цаніту вб'є вас за лічені секунди. І ніщо вам не допоможе.
— Ми працюємо над цим, — коротко відповів Гамірль і далі продовжив розповідати про загальний стан речей.
З його слів, ми не могли відтягувати битву з армією зрадників. Вони перетягували на свій бік з кожним днем все більше божественних істот, вміло граючи на їхніх слабкостях та бажаннях.
— Пам'ятайте, не всі повстанці, одержимі владою. Серед них є й ангели, які раніше бік о бік служили разом із нами Творцю. Через свій егоїзм вони зрадили його волю, але ви не повинні їх шкодувати. Якщо ми їх не зупинимо, то все людство може поринути у хаос. Світ затоплять калюжі крові. Не лише нашої, а й людської.
Гамірль дозволив нам піти на годину, щоб зібрати всі необхідні для битви речі. Перед цим він нагадав, що всі ми пройшли перевірку, але якщо хтось із нас виявиться зрадником, його швидко вирахують і жорстоко покарають. Перед відходом нам сказали переодягнутися в чорний зручний одяг, щоб ми були менш помітні вночі.
Я попрямувала до сховища Ейдена. Знала, що його там не буде, але все ж таки сподівалася його побачити. У Небесному залі демона не було, і мені залишалося тільки гадати, де він може бути.
Зброя та рюкзак з необхідними речами були при мені, тому залишок часу використала з користю та лягла спати. Для божественних істот сон необхідний, як і людям. Але нам, на відміну від них, достатньо лише однієї години на тиждень, щоб підтримувати себе у гарній формі. Натомість у цей час ми найбільш уразливі, оскільки нас дуже проблематично розбудити.
У сховищі Ейдена я почувала себе спокійно, а сили мені ще були потрібні. Проспала близько години і автоматично прокинулася. Якраз настав час повертатись назад. Обрала спортивний гольф з відкритою спиною, щоб крила не порвали його при перетворенні в ангельський вигляд, одягла зручні легінси такого ж кольору, прикріпила до литок і стегон піхви для клинків і вирушила до Небесної зали.
Гамірль повідомив нам план дій. Габріель зі своїми поплічниками ховався під землею в дуже давніх печерах. Плану цих печер не було ні в кого. Посилати загін вартових на розвідку було занадто ризиковано, оскільки їх могли викрити, а тоді противник знатиме про майбутню атаку. Ми мали напасти на них несподівано. Це було нашою перевагою.
— Розвідка змогла лише здалеку оглянути місцевість. Там суцільний ліс. Не видно ні входів, ні виходів, але ми знаємо, що вони там є. Поблизу цієї території наші зафіксували активність незнайомих божественних істот.
— Як ми зможемо пробратися в їхнє лігво, якщо не знаємо, де саме потрібно увійти? — спитав худорлявий вартовий із лисою головою. Він нагадував хлопця років чотирнадцяти, а не воїна. — Звичайно, ми можемо просто переміститися під землю, але там може бути пастка. Якщо спробуємо виманити їх назовні і почнемо нагорі бійню, вони можуть втекти таємними шляхами.
— Нас більше майже вдесятеро, за попередніми даними, — відповів Гамірль, злітаючи над нами. — Ми з'явимося одночасно по всій площі лісу. Частина вартових сторожитиме місцевість зверху, а частина переміститься під землю, доповість обстановку і вступить у бій.
— На них може чекати миттєва смерть, — насупившись, зауважив лисий вартовий.
— Без жертв не обійтись. — Гострий погляд Гамірля пройшовся по наших лавах. — Головна мета — знешкодити якнайбільше зрадників. Не вбивайте їх без нагальної потреби, оскільки серед них можуть бути сейканди. Вб'єте одного і помре другий, який може бути невинним або опинитись одним із нас. Намагайтеся завдати більше каліцтв, щоб занепалі не могли продовжувати бій. Після нашої перемоги ми перемістимо їх до Небесної зали, а звідти Правителька Пекла відправить їх горіти в пекельному вогні. З мечами правосуддя будьте дуже обережні. Вони покарають винних, але можуть занапастити безневинних сейкандів. Крім цього, ми повинні покінчити з Габріелем — занепалим, який розв'язав Небесну війну і наважився знову зібрати військо зрадників, щоб виступити проти Творця. Його цікавить лише влада. Він може вміло маніпулювати іншими. Не піддавайтеся цьому.
#1137 в Любовні романи
#283 в Любовне фентезі
#293 в Фентезі
заборонене кохання, ангели і демони, від ненавесті до кохання
Відредаговано: 04.07.2024