Диявольський вибір

Розділ 38.4

— Ти повернешся?

Я стиснула долоні у кулаки. Мене лякала одна думка про те, що Ейден скоро зникне на двісті років і весь цей час страждатиме в Пеклі.

Демон торкнувся носом моєї шиї.

— А ти в мені сумніваєшся?

— Ти не відповів.

Він відсунувся.

— Я не ворожка, Ангелятко, але, якщо все піде за планом, то зовсім скоро ми знову зустрінемось. — Він подумав, а потім додав: — Пам'ятай, що ти поклялася захищати мене, а оскільки наші життя пов'язані, то в першу чергу ти маєш оберігати себе.

Я трохи спохмурніла.

— Все так погано?

Демон кивнув і поцілував мене в чоло.

— Зате, якщо мої підрахунки вірні — а інакше і бути не може — то в тебе з'явиться шанс брати участь у битві проти Габріеля.

— Що ти маєш на увазі?

— Скоро сама дізнаєшся.

— Навіщо ти мені це говориш? Я думала, що ти проти цього.

— Ще як проти, — хмикнув він. — Моя егоїстична натура з'їдає мене живцем при одній думки про те, що ти опинишся поблизу битви. Але, гадаю, тобі не сподобається, якщо я прикую тебе тут ланцюгами з цаніту. Тим більше, я не зможу витрусити з тебе бажання помсти. Ти маєш сама прийти до цього. Або можеш довести справу до кінця, хоча це не позбавить тебе болю і скорботи. Але ти маєш сама до цього прийти. Це твій вибір. 

— З яких пір ти став таким… — складно було підібрати потрібне слово, — правильним.

Демон низько засміявся. У мене від цього звуку мурашки пішли шкірою.

— Ці слова осквернили мою демонічну натуру. Добре, що тут тільки ми, інакше демони почали б зневажати мене, а я витратив багато часу, щоб заслужити свій статус.

— Та сама грізна та таємнича права рука Правителя Пекла?

— Сильна, могутня, наймудріша і найчарівніша права рука Правителя Пекла, — поправив він мене.

— Скромності в тебе не поменшало, а шкода. — Вдавано зітхнула і продовжила розмову: — Ти не відповів на моє запитання.

— Я став таким, як ти висловилася, «правильним», — він скривився, — коли ти стала розлюченою мегерою.

Я навіть рота відкрила від подиву.

— Це я тут мегера?

Демон невинно знизав плечима.

— Я поклявся тобі не брехати.

— Я просто ще не до кінця навчилася керувати емоціями!

— А ось і твій режим «розлюченої мегери», — як ні в чому не бувало промовив демон.

Зчепила зуби.

До цього у мене виходило набагато краще стримувати себе, але я занадто розслабилася і зовсім забула про самоконтроль.

— Зате тепер я можу застосувати один зі своїх таємних методів для заспокоєння емоційних ангелів, — з нахабною усмішкою зауважив він і поцілував мене.

Я знову танула в його руках. Тіло розслабилося, а всі думки пішли на задній план. Тільки з ним виходило тимчасово забути. Тільки він змушував моє серце відчайдушно битися в грудях. Тільки від його присутності у мене пурхали метелики у животі.

Сигнал телефону розірвав поцілунок. Ейден дістав його, глянув на екран і невдоволено зітхнув. У емоціях демона з'явилося роздратування та жаль.

— Що таке?

— Мені пора йти.

— У тебе було більше часу, — нахмурилась я.

— Мені треба прийти до них раніше. Ці боягузливі старигані можуть не дочекатися мене і підняти тривогу. Мені не можна так довго зволікати. — Він міцніше обійняв мене. — Чим швидше я піду, тим швидше повернуся.

— Обіцяєш?

Думка про те, що він не повернеться, рвала на частини й так уже поранене серце. Хенка вже не було. І тепер я втрачала ще й Ейдена. Мені треба було почути щось, що додасть мені віри.

Демон усміхнувся і поцілував мене. Солодко, чуттєво, з натиском і негласною обіцянкою про продовження. Так, що ноги почали слабшати, а внизу живота спалахнуло нове відчуття. Його руки мандрували всіма доступними йому місцями, поки мої міцно тримали демона за талію.

— У нас з тобою ще залишилися незакінчені справи, — лукаво зауважив він. — Я зроблю все, щоб виправити цю жахливу помилку.

Ейден підморгнув мені. Він говорив впевнено і недбало, як само собою зрозуміле, і я вирішила піддатися його вірі. Демон завжди знаходив вихід із ситуації. Він обов'язково мав виграти для себе час.

— До зустрічі, Ангелятко, — сказав демон, цілуючи мене в лоба.

— У нас завжди є завтра, — промовила я здебільшого, щоб заспокоїти себе. 

Потім пітьма поглинула його.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше