Розділ 24.2

Хіба так мало бути? Хіба це справедливо?

Вибирати між Хенком та Ейденом я не могла. Це було надто жорстоко для мене. Якби можна було віддати своє життя і врятувати їх, я зробила б це, не замислюючись. До того ж Габріель міг легко порушити своє слово і вбити Хенка, навіть якщо я прийду до нього. Так ризикувати не могла.

«Має бути вихід. Має!»

Мозок гарячково обмірковував різні варіанти розвитку подій.

Не прийти до Габріеля теж не могла. Це б означало тортури для Хенка, а до такого не мало дійти. 

Занепалий не став би одразу мене вбивати. Йому були потрібні ми з Ейденом разом. У Деріленді його люди хотіли зловити нас обох живими. Можливо, йому потрібно було, щоб мій ванса закінчив ритуал. Це означало, що він не став би вбивати мене до приходу Ейдена. А демон би прийшов у будь-якому випадку. 

Припускала, що Габріель заманить його до себе, як і мене, тільки приманкою цього разу буду я. Або Ейден міг сам вистежити нас. Тоді б він потрапив у пастку. Навіть якщо покликав би з собою вартових, не відомо, як тоді розгорнулися б події. Та й на мої пошуки у демона пішло б багато часу.

Усі варіанти були небезпечними. Мені потрібно було придумати щось таке, завдяки чому Ейден міг би постійно знати моє місцезнаходження. Тоді він не став би витрачати час на пошуки, а міг разом із вартовими приготувати план нападу. Це теж було небезпечно. При визволенні заручників міг померти кожен із нас, але я вірила в захисників Небесного закону та їхню силу. Це було краще, ніж просто здатися ворогові. Так залишався шанс на порятунок, і я була готова зубами вгризтись в нього.

Залишалося лише придумати, як Ейден чи вартові зможуть відстежувати моє місцезнаходження. Я прокрутила в руках телефон із ненависним мені відео. Його могли відстежити за допомогою поліції, або я могла відкрити доступ до геоданих іншому пристрою. Проблема була лише в тому, що для доступу до геоданих телефон мав бути в мережі, а для цього потрібен був Інтернет, якого на ньому не було. А ще мене могли транспортувати в будь-яку точку планети, і не факт, що там міг бути зв'язок.

Вирішила сподіватися, що поліція зможе відстежити його за сигналом. Я була далекою від світу технологій, тому мені залишалося лише вірити, що цей ненависний телефон справді зможуть відстежити.

«Навряд чи його забиратимуть, а якщо це станеться, то він все одно ще деякий час буде на зв'язку. Можливо, цього вистачить, щоб мене знайшли».

У підкинутому смартфоні знайшла мобільний номер, який був до нього прив’язаний. Тільки по ньому могли відстежити сигнал. Потім зберегла цей номер на власному телефоні в нотатках. Його мені треба було передати комусь, хто зміг би одразу зрозуміти, що потрібно відшукати розташування цього номера. Просто підкинути його чи віддати було не варіантом. Габріеля міг стежити за мною. 

«Форд».

У голові спалахнув образ пітбуля. Ейден попереджав мене, що він охоронятиме мене на відстані. Ніхто не знав про нього та його зв'язку з Ейденом. Для всіх, крім нас, він виглядав як звичайний пес.

«Якщо мені вдасться поговорити з ним, він зможе передати інформацію Ейдену. Але Форд може покликати демона надто рано. Тоді він мене точно нікуди не відпустить, а Габрієль про це дізнається і почне катувати Хенка».

Мені слід було придумати, як виграти час, щоб втекти від Форда і передати йому послання до того, як він покличе Ейдена.

Найпростішим було б відправити повідомлення через мобільний зв’язок, але мій телефон могли відстежувати. Я не знала, на що здатні демони. Вони ж мали подумати про те, що я можу комусь просто написати про викрадення Хенка.

Вирішила все ж таки не ризикувати і піти іншим способом. Написала послання Ейдену в нотатках телефону. Коротко передала слова Габріеля, повідомила про другий телефон, його номер і свої подальші плани. Наголосила, щоб мене рятували лише після того, як знайдуть Хенка. Нас із ним могли тримати як разом, так і окремо, але я сподівалася на перший варіант. При другому розкладі ми б просто не знали, де його шукати.

Я викинула телефон у бак для сміття і кинула зверху кілька паперових рушників, щоб його не помітили сторонні.

Залишалося лише повідомити Форду, що його тут треба знайти. Але для початку я мала ще позбутися Адама.