Розділ 20.2

Я лише встигла відсахнутися, коли Кендра промчала повз мене. Ейден миттєво розчинився і з’явився у дальній частині кімнати. На демоницю чекала лише порожнеча. Вона люто загарчала.

— Ей, легше. Ти дякувати мені повинна.

Кендра різко обернулася і прошипіла:

— Ти навіть не спитав мене.

Вона миттю опинилась на місці демона, але його там уже не було. Він стояв біля неї за спиною.

— Я чекав на слова подяки, а не власне вбивство.

— Міг би хоч би сказати! — крикнула демониця і з усієї сили вдарила його по обличчю.

Ейден не став відвертатися і дозволив їй це зробити. Удар був такий сильний, що він відступив на декілька кроків назад. Потер підборіддя і промовив:

— Не поганий удар. Твоя рука стала ще важчою, вітаю.

Кендра загарчала. Складалося враження, ніби з неї зараз піде пар.

Я позадкувала до спинки ліжка. Щоб зараз не відбувалося між цими двома, я не мала їм заважати. Демониця виглядала такою злою, що здавалося, ніби вона збиралася порвати Ейдена на шматки. Його ж ця ситуація бавила.

Він отримав ще один удар по обличчю. Я закусила губу. Ейден відчув моє занепокоєння і заспокійливо виставив руку. Він знав, що робить. Його внутрішній спокій підказував, що все під контролем.

— Якщо ти перестала бити мене, то пропоную обговорити нагальні плани, — сказав Ейден.

— Ненавиджу тебе, — пролунало йому у відповідь.

— Люба, ти маєш обожнювати мене, — посміхнувся він.

Кендра замахнулася на черговий удар, але демон перемістився убік.

— Так, годі. Я зробив тебе Правителькою Пекла. Про це мріє кожний демон.

— Тоді чому ти зіпхнув це на мене? — Вона штовхнула його в груди. — Насолоджувався б такою честю сам!

— Я вийняток. Ти ж знаєш, що я ненавиджу цю посаду всією своєю темною душею.

Ейден переконливо подивився на неї.

— І тому ти вирішив використати мене? — оманливо тихо спитала демониця, а її очі почорніли. У них спалахнуло полум'я. Усю кімнату наповнила сильна енергетика. Вона була настільки потужною та стародавньою, що я відразу згадала архів. Тільки в ній відчувалися нотки багаття та сухої землі. Цей запах заповнив простір.

Ейден став серйознішим.

— Ти найкраще підходиш на цю роль, — запевнив він, чітко вимовляючи кожне слово. Його погляд був настільки гострим, що не залишалося жодних сумнівів у правоті слів. — Тільки тобі я можу довірити цю посаду.

— Ти звалив на мене купу обов'язків!

Він закотив очі.

— Навіть Беліал із ними справлявся. А ти в мільйон разів краща за нього. Я знаю тебе, Кендра. Ти станеш прекрасною Правителькою. Саме ти.

— Придурок, — фиркнула вона, але її енергетики поменшало, а вогонь в очах почав потроху згасати.

— Та годі, ти сама хотіла цього. Завжди казала мені, що Беліал ідіот і управляти демонами не вміє. Розповідала мені, як правильно все робити. Саме тобі він доручав всі організаційні моменти. Правити Пеклом – це твоє покликання. І не бреши, що це не було твоєю мрією. Ти зараз злишся лиш через те, що я тебе не попередив про це, але мені довелось вирішувати все дуже швидко. Я й так відволікся через поранення Хейлі, тож не міг витрачати ще більше часу. Пекло потребувало нормального правителя, а не тимчасову заміну.