Розділ 18.3

Демон мовчав. У цей момент мені на думку спала одна ідея.

— Розлюти мене!

Ейден скептично вигнув брову.

— Знаєш, Ангелятко, дівчата просили мене про різне, але такий варіант дуже своєрідний.

— Гаразд, зі злістю у мене завжди були проблеми. — Я насупилась. — Потрібно щось інше.

Різко підвела голову і подивилася на нього.

— Адже хіть теж відноситься до темної частини? — уточнила в нього, намагаючись говорити впевнено.

— Це питання мені подобається більше. — Ейден посміхнулася. — Відповідь — так.

Намагаючись не думати про нахабство своєї пропозиції, випалила:

— Роздягнися.

Очі демона розширились.

— Я, звичайно, радий такій пропозиції і збирався здійснити її в майбутньому, але зараз в ній відчувається підступ.

— Я хочу дещо перевірити, — заливаючись фарбою, відповіла йому, але погляд не відвела. Продовжила вперто дивитися в карі очі.

Не ставши чекати на реакцію Ейдена, потяглася, стягнула його футболку, обвела очима обриси рельєфного торсу. Від одного його вигляду мені вже було важко дихати, а кров прилила до обличчя. Тіло Ейдена було худорлявим, але підтягнутим і в міру підкачаним.

Ідеальним, як на мене.

Я облизала пересохлі губи і штовхнула спиною на ліжко. Демон піддався мені. Він не робив жодних дій, лише з цікавістю та передчуттям спостерігав за мною. Мені ж стало незручно під його пустотливим поглядом.

— Я цілком у твоєму розпорядженні, Ангелятко, — глузливо запевнив він, склавши руки за головою. — Готовий до будь-яких експериментів.

Я не була майстром спокуси, тому схилилася над демоном і прошепотіла йому на вухо:

— Виклич у мені хіть.

Коли зазирнула йому в очі, побачила їхнє демонічне забарвлення: чорні, як безодня, з яскравими язиками полум'я.

Він не став зволікати. Накинувся на мене, ніби тільки й чекав на дозвіл.

Руки хаотично мандрували тілом. Ковзали по стегнах, животі, сідницях, спині, змушували їх спалахувати від жару сильного тіла. Умілі губи проклали вологу доріжку від мочки вуха до шиї, а звідти до коміра футболки. Він щедро обсипав ними мене, не забуваючи зупинятись і обережно прикушувати шкіру.

Я звивалася в його руках, досліджувала чоловічий торс, груди, спину. Шкіра демона була така гаряча, що майже обпалювала мене.

Емоції топили нас двох через край. Ми падали в загальну безодню насолоди, виринали звідти, щоб зустрітися поглядом і знову занурювалися в неї. Серця билися так сильно і відчайдушно, що мало не ламали ребра. Ми відчували одне одного не лише фізично, а й ментально. Від цього зносило дах, а наша близькість здавалася чуттєвішою і відвертішою.

Загальне божевілля, спільна пристрасть, спільне задоволення. Ми ділилися не лише дотиками, а й емоціями.

Низ живота нестерпно нив, коли Ейден знайшов саму чутливу точку на шиї і залишив на ній дивовижний поцілунок. Я сильніше стиснула його плечі, а з моїх грудей вирвався дивний звук, схожий на стогін.

— Хейлі, — плутано гарчав біля вуха Ейден. — Якщо ти не планувала в рамках свого експерименту доходити до кінця, тоді саме час припинити його.

Він шумно видихнув, увіткнувся мені в шию і хрипко прошепоті:

— Або твій піддослідний скоро здохне від надлишку невгамовного бажання. — Шкірою відчула, як він посміхнувся. — Хоча ти завжди можеш виправити цю проблему.

Все ще важко дихаючи, я не могла до кінця відійти від відчуттів, що накрили мене. Мене лихоманило, але слова Ейдена повернули мені краплю свідомості. Я згадала початкову мету цих дій.

— Душа, — надломлено прокряхтіла я, а потім прочистила горло. — Подивись на неї.

— Значить, кінець експерименту, — з досадою застогнав демон і відсторонився від мене так, щоб ми бачили душі один одного.

У нього білих вкраплень побільшало, а підсвічування посвітліло на кілька тонів. Про це я повідомила йому.

— У тебе теж саме, тільки навпаки, — відповів демон і з розумінням подивився на мене. — Схоже, наші душі поступово обмінюються своїми частинками залежно від того, які емоції ми відчуваємо.

Тепер у чорних очах спалахнула не пристрасть, а надія. Його душа стала ще світлішою.