Розділ 7.6

Поки вартова була на зустрічі, ми чекали на неї у вітальні. Я розпитувала у Адама і Нейтана про різні дрібниці та роботу хранителів. Це допомагало відволіктися і скоротити час. До того ж моє прагнення повернути людське життя ніяк не впливало на той факт, що тепер у мене з’явились нові обов’язки. Мені дійсно хотілось допомагати іншим і виконувати свою роботу якісно. 

Я боялася зробити щось не так при спілкуванні з людьми, боялася виявити себе або зробити їм лише гірше, тому жадібно випитувала всю можливу інформацію. Отак, сидячи на диванах, ми невимушено розмовляли на різні теми.

Так дізналася, що Нейтан, Лейла та Адам давно знайомі один з одним. Перші двоє навіть билися пліч-о-пліч під час Небесної війни. А ось Адам у минулому був хранителем. Коли я запитала, чому він вирішив стати вартовим, його обличчя стало не проникливим та кам'яним. А ось в очах Нейтана промайнуло щось на кшталт занепокоєння і жалю, точніше їхнє ледь вловиме відлуння. Помітивши це, я попросила вибачення і сказала, що він може не відповідати, якщо йому неприємна ця тема. Той запевнив, що все нормально, але говорити про це не хоче. Між нами повисла напружена тиша, яку зруйнував прихід Лейли.

Вартова розповіла, що Томас вийшов на свідка, який стверджував, що Ейден вбив людину. Але радіти нам не довелося, оскільки демон був мертвим. Його розшукували вартові, але він зник. Потім Томас з дозволу архів попросив Беліала через його зв’язок з демонами першого покоління визвати свідка до себе. Правитель Пекла запевнив його, що зробив все можливо, але його зв’язок з ним зник. Це означало, що єдиний свідок був мертвим.

 — Його вбили, щоб той не розповів архам, хто наказав йому брехати. Це найрозумніше пояснення, — стверджувала Лейла. — Подумайте самі. Ми загнали Беліала в куток. Він не міг приховати ім'я свідка від Небесної ради, тому вирішив убити його, щоб той його не здав. Заховати його не вдалося б. Він знав, що, якщо вартові його не знайдуть, то архи наказали б Правителю Пекла призвати демона для допиту. Беліал не зміг би відмовити, оскільки цей свідок приносив йому клятву крові Йому залишалося лише одне — вбивство.

— Або це міг зробити хтось із кола Ейдена, щоб знищити останній доказ його провини, — запропонував свій варіант Нейтан.

— Це безглуздо, — заперечила Лейла. — Сам подумай. Що робить Небесна Рада, якщо підозрює в чомусь демона, але не може довести його провини?

В очах вартового промайнуло розуміння.

— Його відправлять на Небесний Суд. — Він уловив хід її думок. — Архангелам Ейден не зможе брехати. Якщо він убив людину, то зізнається у цьому, інакше архи розпізнають брехню. У будь-якому випадку, якщо він винен, то ми дізнаємось це. 

Лейла кивнула головою.

«Небесний Суд».

Моє серце часто забилося. Навіть якщо Ейден не вбивав нікого, його важко назвати святим. Він провертав багато брудних справ за спиною архів. І щось мені підказує, що йому доведеться приховувати не лише моє викрадення. Демон же зневажав Творця та весь божественний світ. Він більше схожий на повстанця, який намагається таємно вирватись із системи, ніж на слухняного демона, вірного своїй справі.

«Йому настане кінець, якщо він проговориться про свої думки, плани, вчинки, які перечать Небесному закону».

— Хейлі, не хвилюйся, — звернувся Адам, вириваючи мене з думок. Сірі очі були спрямовані в область моїх грудей, де стукотіло серце. Його могли почути навіть звичайні люди, що вже говорити про ангелів з їхнім гострим слухом. — Якщо він не винний, то його відпустять.

— А якщо винен, то відповість за все, — Нейтан не пропустив чергової нагоди висловитися проти Ейдена. — Але тобі не варто переживати. На тебе це ніяк не вплине.

Вони не розуміли, що я відчуваю до Ейдена. Навіть я сама остаточно не могла зрозуміти природу цих почуттів. Як би дивно це не звучало, але моя душа продовжувала відчувати його. Зв'язок, який встиг утворитися між нами, трохи притупився, але не зник. Мої груди постійно палали з моменту зникнення Ейдена, і ні що не могло заглушити це. Що ж до наших відносин, то тут був густий ліс. Я не розуміла ні себе, ні його. Згадка про наш останній поцілунок залишалася свіжою, але у мене завжди виникало одне питання.

Чи було наші бажання та емоції наслідком зв'язку дух, чи за цим ховалося щось більше? Відбувся б він, якби нас нічого не поєднувало, крім наших сердець і почуттів?

Ці думки здавались такими безглуздими в порівнянні з насущними проблеми, тому намагалася довго на них не зациклюватися. Але мене не залишали міркування про те, що ми будемо робити при зустрічі.

Чи відчуємо ми те саме, що під час поцілунку? Чи залишимося просто напарниками, яких поєднує лише спільна мета?

Я заплуталася, і лише наша зустріч могла все розставити на свої місця.

— Коли відбудеться суд? — запитала я у Лейли. 

В цей момент ледь помітне печіння в грудях, яке не давало мені спокою від початку пожежі, раптово припинилося. Я полегшено видихнула і задихала на повні груди. У тілі з'явилася легкість, ніби розплутався вузол, який сковував його з моменту зникнення Ейдена. Я й не думала, що раніше він так впливав на мене.

— За моїми підрахунками, він уже розпочався.

Я затулила обличчя руками. Мені залишалося лише вірити в кмітливість Ейдена і сподіватися, що все пройде добре. Він був розумним, хитрим, розважливим. Мав викрутитися.