— Що він не збирається його відпускати, — припустив Нейтан.
— Ні, — заперечила Лейла. — Це означає, що планує його остаточно позбутися. А найлегший спосіб це… — вона також перевела на мене погляд. — Вбивство Хейлі.
Всі очі були спрямовані на мене, і я відчула себе вівцею у зграї вовків, на яку відкрили полювання.
— Тобто ви хочете сказати, що Правитель Пекла хоче мене вбити? — Оглянула їх. — Це абсурдно.
— Але логічно, — додала Лейла. — Принаймні, якщо вона, — вартова махнула головою у бік Кендри, — каже правду.
— Якщо все так, як ми думаємо, тоді це багато що пояснює, — задумливо протягнув Нейтан, потираючи підборіддя. Потім звернувся до Кендри: — Нам треба поговорити без тебе.
— Пропонуєш мені вийти? Чи вуха закрити? — скептично запитала вона.
Наставник підійшов до журнального столика, підняв з нього об'ємні навушники та кинув їй.
— Серйозно? — Вона впіймала їх і недовірливо оглянула.
Вартовий дістав телефон, підключився до них та увімкнув музику. Навіть не одягаючи їх, ми чудово чули важкий рок.
— Я ж оглухну. А такий варіант, як просто піти, не розглядав? Або це надто складно для твого мозку?
— Щоб дати тобі можливість підслуховувати нас? — хмикнув вартовий. — Ні, краще так.
Демониця невдоволено зітхнула.
— Гаразд. — Вона одягла навушники, а потім скривилась. — І музика у тебе відстій.
Вартовий укотре залишив її образи поза увагою. Тільки по напруженій щелепі можна було зрозуміти, що вона його дратувала. Це було в них взаємно.
Нейтан завмер, прислухався і промовив:
— Навколо нас немає сторонніх вух. Можемо обговорити все. Слова демониці прояснюють деякі моменти. Беліал міг наказати демонам стежити за тобою. Ті розповіли йому, що Ейден практично не відходить від тебе ні на крок і поряд з тобою постійно перебуває хтось із вартових. Нападати на тебе було небезпечно, особливо з огляду на те, що вони хотіли замаскувати твоє вбивство під звичайну пожежу. Тепер про збіги. Коли Хенк напав на тебе, Ейден пішов за наказом Правителя Пекла. Наступного разу, коли Беліал покликав його до себе і відправив до Пекла, на Хейлі знову нападали демони. Тоді вона була найбільш уразливою. Зараз убити її набагато складніше. Це цілком могло пояснити те, що останні тижні не було нових замахів на її житті.
— Але це не означає, що вона у безпеці, — помітила Лейла. — Мені здається, для неї готують щось особливе. Чекають моменту, коли вона залишиться сама, щоб знову напасти. Адже ми не будемо вічно її охороняти. Усьому приходить кінець.
— Правильно, — погодився Нейтан. — Якщо Правитель Пекла намагається її вбити, то самі ми з ним не розберемося. Тільки архи мають на нього управу. Нам треба їм розповісти.
— Ми обіцяли нікому не говорити про почуте, — нагадала йому я.
— Він — пряма загроза для твого життя. Усі обіцянки анулюються.
— Так не можна, — запротестовала я. — Має бути інший вихід.
— Пропоную спочатку вислухати Кендру, — запропонував Адам. — Якщо вона прийшла до нас за допомогою, то у неї має бути план. Потім вирішимо, що робити далі.
— Згодна, — сказала Лейла. — Зараз треба продумати кожен крок. Справа надто крихка і невизначена. Тим більше, що доказів проти Беліала ми не маємо. Якщо скажемо архам, вони викличуть на допит Кендру, Беліала та кожного з нас. Почнеться великий галас.
— Мені нема чого приховувати, — відрізав Нейтан. — Я завжди служив Творцю і миру в світі.
— Як і ми, — кивнула Лейла. — Але ніхто з присутніх у цій кімнаті не хоче, щоб у його житті коперсались архи. Нам це не потрібно. Для всіх буде краще, якщо ми спочатку самі розберемося у всьому і з готовими доказами підемо до Небесної Ради. Вони допитають Беліала і ухвалять рішення щодо його долі.
— Ти пропонуєш замовчати про таку важливу інформацію? — сердито запитав Нейтан. — Ти розумієш, що це означає?
— Не промовчати, — заперечила вартова, — а перевірити цю інформацію та з готовими доказами вирушити до архів.
Нейтан міцніше стиснув щелепу, схрестив руки, зосередив очі в одній точці і довго роздумував. Я затамувала подих. Від його відповіді залежало все. Ні я, ні Лейла, ні Адам не змогли б його зупинити, якби він вирішив негайно доповісти про все архам. А тоді всі наші плани втратили б сенс. Мені не можна було потрапити на допит до архангелів: аж надто багато приховувала від них. Це означало б кінець для мене та Ейдена.
#1137 в Любовні романи
#283 в Любовне фентезі
#293 в Фентезі
заборонене кохання, ангели і демони, від ненавесті до кохання
Відредаговано: 04.07.2024