Розділ 1.6

— Архангели не допустять, щоб він залишився безкарним.

— Але вони можуть нічого не дізнатися. Ми самі знайдемо Ейдена та розберемося з ним. Він виведе нас на першоджерело інформації, яке ми піднесемо архам. Нехай із ним розбираються. Це ж не надто терміново. Архи і так вже знають про чутки стосовно ритуалу. Деталі його проведення можуть трохи почекати.

Тоді мені довелось докласти купу зусилль, щоб умовити Нейтана не говорити про Ейдена архам. Поки що він мовчав, але не казав, що планує робити, коли дістанеться демона.

Я змовчала про наші з ним спільні плани і про те, що божественні істоти, які напали на нас в ангарі, були знайомі з ним. Принаймні їхній ватажок. Розмову між ними теж пропустила. Сказала лише, що ті стежили за нами і, скоріш за все, хотіли побачити проведення ритуалу. Знала, що недомовляти погано, тим більше у моєму становищі, але розуміла, що тоді Ейдену вже буде не допомогти. Нейтан у цьому плані був суворий і непохитний.

Недомовленість і почуття провини з’їдали мене, адже деякі вартові постраждали, захищаючи мене, а я їх обманювала. Але все ж таки вирішила спочатку самостійно у всьому розібратися. За першої нагоди планувала витрусити з фальшивого Ітана правду про тих демонів, а далі діяти за обставинами.

Лейла утрималася від висловлювань. Нейтан заявив, що сама думка про моє вбивство була неприпустимою, а всі спроби його реалізації були грубими порушеннями Небесного закону. Мої слова про те, що Ейден вчасно зупинився, не хвилювали його. Навпаки, він заявив, що той не міг так просто відступитись і в нього мав бути інший «підступний» план. Він не здогадувався, що цей запасний план був нашим з демоном договором.

До речі, нашу з Ейденом домовленість я певною мірою порушила, оскільки розповіла про плани його і тим самим завдала йому шкоди. Хоча цей крок був виправданий. Якщо б головним підозрюваним у підпалі вважали мого вансу, розслідування зосередили б на ньому, а в цей час справжні злочинці спокійно розгулювали б вулицею.

У тому, що він не був причетний до пожежі, я не сумнівалася.

Після цієї розмови відносини між мною та Нейтаном стали напруженими. Він не довіряв мені як раніше, а я продовжила приховувати деякі факти нашого з Ейденом минулого.

Це була не єдина наша проблема.

Я хотіла шукати свого вансу, але наставник заборонив мені брати участь у цьому. На його думку, мені варто було тренуватися, а все інше мене не стосувалося. Він казав, що сам у всьому розбереться і мені розповідати про свої плани не збирається. Адам і Лейла в цей час мали навчати мене бути хранителем. 

Мені цей план категорично не сподобався. Я мала щось робити. До того ж тільки я могла відчути Ейдена, якби він опинився поблизу.

Адам після поранення відійшов за кілька днів. Вартові ввели його в курс справи, але я вирішила поговорити з ним сама і розповісти все зі свого боку. Шосте чуття підказувало мені, що йому можна довіряти. Лейла теж здавалася надійною, але вона, як і Нейтан, ділила все на чорне та біле. Я ж почала жити у сірих тонах.

Адам слухав уважно про поїздки в Деріленд, ритуал, напад демонів, подальшу допомогу Ейдена, наший з ним зв'язок, мої наміри шукати його. На відміну від Нейтана, він не дивився на мене з осудом, як на дурну дитину, яка створила багато проблем. У сірих очах читалося розуміння. Швидше за все, це стало головною причиною, чому він погодився мені допомагати у пошуках демона. Вартовий висунув одну умову — я маю розповісти йому про все, що дізнаюся про Ейдена, а також нічого не робити без його згоди. Натомість він пообіцяв пробити про нього інформацію через свої канали.

Я наполягла, щоб він брав мене, якщо збирався йти кудись шукати демона. Він був проти: не хотів ризикувати мною. У відповідь я сказала, що можу відчувати присутність Ейдена, а після пробудження сили мене вже так легко було не вбити. До того ж ми не знали, що з ним, де він, чи загрожує йому щось, а в разі його смерті, загинула б і я. Ризик померти через смерть ванси був вищим, ніж від нападу демонів. Адам після довгих роздумів погодився. На запитання, чому він вирішився порушувати накази Нейтана, відповів:

— Моє завдання — твоя безпека та навчання. Це доручили мені архангели, а не Нейтан. Він лише координує наші з Лейлою дії. Я не йду проти наказів, а утримаю тебе від помилок. Ти ж не заспокоїшся, поки не знайдеш його. Я бачу і розумію це, а твій наставник — ні. Не мені його судити. Краще буду знати про всі твої дії і страхувати тебе. Я допомагатиму тобі і доглядатиму за тобою, але не допущу, щоб ти прокручувала таємні справи за моєю спиною.

З того дня Адам почав мене навчати. Під приводом тренувань ми зрідка вирушали шукати Ейдена, поки Нейтан чи Лейла були зайняті своїми справами. До відвідування стриптиз-клубу все проходило добре, але в цей раз нас чекала серйозна розмова.