41

Арсен мчав досить швидко і, коли різко гальмував біля бічного виходу з клубу, сотні бризок із калюжі полетіли в сторону Лади, що вже чекала на нього. Щоб не намочитися дівчина рефлекторно відскочила назад й неонове світло вивіски залило її фіолетовими та рожевими кольорами. Освітлення хоч і було їдким, але не достатньо яскравим, щоб зрозуміти, в кого ж дівчина в цей момент стукнулася. А те, що там був ще хтось Арсен не сумнівався. Тим часом Лада опанувала себе та впевненою ходою попрямувала до машини й сіла на пасажирське сидіння. Арсен подумки відмітив як разюче відрізняються Лада та Лія на тому ж місці.

​— Я думала ти сьогодні взагалі забув про мене, — протягнула вона, розстібаючи блискавку на шкірянці й демонструючи відверте декольте. 

— Відірвав від цікавого об’єкта? — кивнув Арсен киваючи в сторону клубу, який вони вже оминали.

— Дашкевич ревнує? — іронічно протягла дівчина впираючись в спинку. Хлопець лише пирхнув, даючи зрозуміти, що це не так, — Це просто випадковий прохожий. Я наштовхнулась на нього втікаючи від калюжі в яку ти влетів наче шалений. Між іншим, берегла сидіння твого авто, — посміхнулася Лада хоч в душі їй було прикро, що Дашкевич не ревнує її. Чого не скажеш про Лію. І це при тому, що Лія для нього чергова забавка. Та вголос Лада нічого з цього не говорила. Знала, що Арсен ненавидить вияснення стосунків. Та й вона сама погодилась на те, що їх пов’язує суто пристрасть. Їх і парою, в традиційному значенні слова, назвати не можна було.

 За кілька хвилин машина зупинилася біля будинку Лади. Вони практично не розмовляли, поки піднімалися в ліфті. Дівчина практично​ відчувала нетерплячку Арсена. В інший раз вона б запропонувала зупинити ліфт. Але не зараз. Зараз вона відчувала, що їм буде мало кількох хвилин. А довше їм не дадуть насолодитись — тут увага до стану ліфта надто велика. Хоча, це було логічно: це була новобудова з кількома десятками поверхів. 

Щойно вони опинилися в квартирі й двері грюкнули за їх спинами Арсен  перехопив Ладу за талію й притиснув до стіни. Її поцілунок був спокусливим, але таким звичним. Вона знала кожну його чутливу точку, знала, як рухатися, як пестити, як віддаватися так, щоб це викликало дикий азарт. Зрештою Арсен зосередився на дівчині, що була поруч, а не в думках й віддався пристрасті. На ходу зриваючи одяг вони перейшли до спальні та впали на шовкові простирадла.

​І це подіяло. Але лише на короткий час. Варто було зупинитись і Арсен різко видихнув, відчуваючи, як усередині все перевертається від люті на самого себе.  Бо цього було мало щоб перебити смак поцілунку Лії та втамувати жагу до повторення. Навіть більше. Він усвідомив, що йому не цікаво. Тіло виконувало звичні ритуали, але розум був далеко не тут і не з тією людиною. Звісно, з ним траплялося таке раніше. Дівчата досить швидко набридали йому. Лада в цьому плані була рекордсменкою. Але те, що його тягнуло до тієї, що мала бути лиш щорічною забавкою, його дратувало. І визід був лише один: закінчити все якомога швидше. Але як, якщо він анонсував тривалу забаву. Не міг же він визнати, що не здатен так довго стримувати жагу.

У спальні запанувала тиша. Арсен сидів, спершись на подушки, а ​Лада лежала поруч, спираючись на лікоть. Вона була розумною дівчиною й занадто добре знала Дашкевича, щоб не помітити цієї раптової, глухої прірви між ними. Вона дивилася на його профіль та міцно стиснуті щелепи й усвідомлення приходило саме по собі.

​— Це була наша остання ніч, правда? — тихо промовила Лада. В її голосі  грайливий тон й Арсен вловив цю зміну.

— Якщо ти сама це зрозуміла, то й немає потреби пояснювати це, — ​він підвівся з ліжка й мовчки почав одягатися. Лада була зручною і чудово знала свою роль. Завдяки цьому та своїм вміням вона лишалась поряд. Але тепер це все здавалося прісним і потребувало змін. — Гадаю, що так само добре ти розумієш та пам’ятаєш про що не варто говорити з іншими, — додав досить твердо щоб Лада побачила перед собою Диявола, якого знають всі. 

— Розумію… — посміхнувшись відповіла дівчина. І, коли Арсен вийшов з квартири, тихо додала, — Розумію, що цього разу гра йде ще цікавіше, ніж раніше. Подивимося, як ти з цього всього виплутаєшся.

Повернувшись до ​авто хлопець першою справою поліз до смартфона та відкрив закриту групу де вже жваво обговорювали сьогоднішній вечір. Як і очікувалося, тут були його фото та фото Лії. Ставки після їх появи знову змінили прогнози та загалом зросли​. Арсен повільно гортав фото, як завжди зроблені  зовсім непомітно, поки його палець не завмер. ​На екрані з'явився знімок, де вони з Лією були на танцполі. Кадр вийшов неймовірно чітким. Лія в цій смарагдовій сукні дивилася на нього знизу вгору з сумішшю переляку, гніву й… пристрасті. Його ж власні руки міцно зафіксували її талію, а профіль обличчя висловлював власність.  ​Арсен задоволено всміхнувся. Хіба могло все скластись ще краще, ніж зараз? Піддавшись невідомому пориву він натиснув на зображення й зберіг фото в галерею телефону. Він вже потягнувся відкласти телефон як той завібрував. Автоматично натиснувши кнопку прийому дзвінка він, не особливо вдивляючись на підпис потягнув телефон до вуха.

— Ти не зайнятий, — абсолютно несподівано почувся голос Лії, — Нам потрібно домовитись, — протараторила вона й раптово запала тиша.

Вітаннячка! Запрошую до моєї новинки у данрі ромком "Коханець за оголошенням".

Щоб продовжити читати збережіть книгу та підпишіться на мою сторінку.