35

Лія відчувала в грудях дивний дискомфорт та тремтіння. Попри те, що вона сердилась на Арсена, його близькість в примірочній викликала хвилю суперечливих емоцій. Без сумніву, він був привабливим та вмів цим користуватися. Та це не працювало з нею. Принаймні вона не бігала та не сохла за ним, як деякі інші дівчата. Зрештою, він той, кого варто уникати. Й вона чесно намагалась це робити. Тільки от чомусь він знову й знову зосереджував свою увагу на ній.  І, саме в такі моменти безпосередньої близькості, все її уникнення множилося на нуль. Вона потрапляла під дію його притягання і, хоч як намагалася опиратися, але реагувала прямо протилежно до думок. Чи варто казати, що зараз вона сердилась на себе за те,  що знову потрапила під його чари й попри обурення, насолоджувалась його близькістю. Лії хотілось ляснути себе по чолу. Та це не змінювало того, що сталося. Знову. 

З гіркотою стиснувши зуби Лія все ж присіла щоб взутися в туфлі на витончених підборах. Пальці все ще злегка тремтіли, коли вона застібала тонку пряжку на кісточці. Як же їй хотілося проявити гордість та прямо звідси піти геть, але страх за Софі був сильнішим. Закінчивши із взуттям, дівчина ще раз поглянула на себе й тихо пирхнула. Таки консультанти були на своєму місці. Туфлі пасували до сукні. Сукня пасувала їй. Звісно, тут би не завадив макіяж. Але Лія вирішила не говорити про це. Не хотіла щоб Арсен подумав наче вона старається через нього. Глибоко вдихнувши вона відкрила шторку та захопивши власний одяг попрямувала до стійки, де на неї чекав Арсен.

Погляд хлопця повільно ковзав по фігурі Лії — від смарагдового шовку, який ідеально облягав стегна, до відкритих ключиць і туфель. У його темних очах на мить спалахнуло щось гаряче, проте він швидко повернув собі звичний безпристрасний вигляд.

Консультантки, запропонували запакувати старі речі Лії й складаючи їх у фірмовий пакет, перезирнулися між собою. На їхніх обличчях грали ледь помітні, двозначні посмішки. Лія, на відміну від Арсена, що стояв до них в пів оберту, помітила це й вкотре відчула, як сором холодить нутро та розповзається по її щоках. Заледве дочекавшись поки їй простягнуть пакет, вона різко вихопила його з рук продавчині й гордо піднявши підборіддя першою попрямувала до виходу.

— То варто було одягнути красиву сукню й уже поспішаєш на вечірку? — наздогнавши її вже біля дверей, Арсен перехопив дівчину за лікоть. Його брови здивовано злетіли догори.

— А хіба не цього ти хотів? — прошипіла Лія, намагаючись висмикнути руку.

Арсен лише хмикнув, але не відпустив дівчину. Навпаки, накинувши їй пальто на плечі, він сильніше стиснув її лікоть і повів до авто.