34

Арсен, відмахнувшись від пропозицій кави та допомоги консультанток, сидів на широкому дивані навпроти примірочної в якій була зараз Лія. Нетерпляче постукуючи по підлокітнику пальцями, він прислухався до тихого шурхіту одягу в примірочній. Уява ж домальовувала деталі. Напевно, якби Лія знала про те, які думки рояться в його голові, то вона б рухалась набагато швидше. Зрештою шурхіт стих й Арсен, відпивши води, окликнув Лію. Її відповідь не була надзвичайно провокаційною. Але реакція Арсена на неї була непередбачуваною, навіть для нього самого. Почувши про незастібнуту сукню він не роздумуючи рвонув до роздягальні. Надто вже великою була спокуса.

Незважаючи на їх коротку словесну перепалку, Арсен зайшов за цю важку штору примірочної, завмер на мить, втупившись у її оголену спину. Тканина смарагдової сукні розходилася в сторони, оголюючи витончену лінію хребта і тендітні лопатки. Кинувши короткий погляд у дзеркало, він перехопив розгніваний погляд Лії та бачив якими рум’яними стали її щоки. Хвиля насолоди прокотилась його тілом. ​Його план полягав у тому, щоб просто привезти її на вечірку, показати свою “роботу” і закрити питання. Але зараз, дивлячись на її тонку талію, огорнуту в смарагдовий шовк, Арсен виразно зрозумів: йому плювати на вечірку. Тим паче, що хоч і не таку реакцію очікував, але вона однозначно йому імпонувала. І те, шо Лія просто стояла, а не виривалась піти геть, свідчило про одне: його план діє.

​Лія стояла, наче застигла, й боялась навіть поворухнутися. У відображенні величезного дзеркала вона бачила, що Арсен підійшов майже впритул. Його чорна сорочка контрастувала з її смарагдовою сукнею, а погляд був не насмішливим чи іронічни, як це бувало здебільшого. Ні, він був темним і настільки зосередженим, що в примірочній, здавалося, раптово стало менше місця 

Наче десь зі сторони, дівчина спостерігала за тим, як ​він підняв руки. Коли прохолодні пальці Арсена випадково торкнулися гарячої шкіри на її попереку, Лія мимоволі випрямила спину і затамувала подих. Його долоні повільно рушили вгору, ведучи за собою металеву блискавку. Кісточки пальців, якими він тримав бігунок, ледь відчутно торкались її тіла, ніжно ковзаючи вгору. Помітивши, що Арсен через дзеркало спостерігає за її реакцією дівчина повернула голову вбік та закусила губу. 

​Коли блискавка нарешті зійшлася на рівні лопаток, Арсен не поспішав відходити. Його великі долоні на мить затрималися на її плечах, злегка стиснувши їх.

​— Тобі пасує цей колір — тихо промовив нахилившись до її вуха, від чого по шкірі знову побігли сироти. Його руки повільно ковзнули вниз по її передпліччях, залишаючи за собою шлейф нестерпного тепла й зупинились на рівні стегон.

​Лія різко здригнулася й повернулася до нього обличчям. Цього разу опинившись у пастці між його грудьми та стіною з дзеркал. Гордість миттєво повернула їй голос, хоча серце в грудях калатало так, що, здавалося, Арсен чув цей стукіт.

— Я йду з тобою, але це не значить, що ти можеш так поводитись!

​Арсен лише тихо хмикнув, перевівши погляд на її губи, які злегка відкрилися.

​— Можливо, — і в його очах знову спалахнув той самий азарт, який був щнайомий багатьом, але не Лії. — Взувай туфлі, я чекаю біля каси. — різкувато додав й відступивши і відкинув штору, щоб пройти.