Про сучасні дива

Ієромонах Серафим Роуз у своїй праці «Православ´я і релігія майбутнього» із приводу сучасних паранормальних явищ, які мають духовну природу, зазначає наступне:
«Доктор Жак Балле у своїй останній книзі “Невидимий коледж” розповідає про те, що відомі вчені-дослідники думають про НЛО. Він вважає, що ми вже «наблизилися» до розуміння цього явища. Він зазначає, що ідея про «позаземне» розумне життя стала за останні роки напрочуд модною в рівній мірі серед вчених і серед ворожок, і це результат «великої спраги контакту з вищими формами розуму, які можуть вказати шлях нашій нещасній, замученій, важко хворій планеті». Знаменно, що він бачить, як думка про гостей із космосу стала «великим міфом» чи «чудовою неправдою нашого часу». "Для великої кількості людей очікування гостей" "з космосу стало надзвичайно важливим".
Тим не менш, він вважає віру в цей міф надто наївною: «Це пояснення надто простодушне і недостатнє для пояснення різноманітної поведінки НЛО-навтів та їхнього спілкування з людьми». Доктор Хайнек зазначив, що для пояснення всіх впливів НЛО нам доведеться припустити, що вони є «феноменом, який, безсумнівно, справляє фізичний вплив, але має також і властивості психічного світу». Доктор Балле вважає, що «вони сконструйовані одночасно як «фізичні екіпажі» (цей факт давно здавався мені таким, що не викликає сумнівів), як і «психічні стани», точні властивості яких ще належить визначити». Власне, теорія, яка стверджує, що НЛО зовсім не фізичні екіпажі, а певний різновид «парапсихологічних» чи психічних явищ, висувався деякими вченими ще на початку 50-х років; але ця думка пізніше була відкинута, з одного боку, прихильниками культів, які наполягали на «позаземному» походження НЛО, а з іншого — офіційними поясненнями урядових органів, що підтримують широко поширену думку, що ці явища — плід уяви глядачів. І лише нещодавно серйозні дослідники почали погоджуватися з тим, що НЛО, хоч і мають деякі «фізичні» характеристики, все ж таки не можуть бути чиїмись «космічними кораблями», але явно належать до галузі парапсихологічних чи окультних явищ. 

І справді, чому, наприклад, так багато НЛО «приземляються» прямо посеред дороги? Чому такі досконалі кораблі вимагають частого «лагодження»? Чому їх мешканцям потрібно збирати таку безліч каміння і палиць (знову і знову, вже понад 25 років) або «тестувати» таку безліч людей, якщо вони і справді розвідувальні кораблі з інших планет, як це зазвичай стверджують «гуманоїди»? Д-р Балле небезпідставно ставить питання, чи не є ідея «гостей з космосу» для «прикриття та маскування реальної, нескінченно складнішої природи технології, яка дала привід для спостережень?». Він стверджує, що «ми маємо справу не з хвилями навал з космосу, що йдуть одна за одною. Ми маємо справу із системою контролю». "Те, що відбувається при контактах з НЛО, можна назвати контролюванням людських вірувань". «З кожною новою хвилею НЛО їхній вплив на суспільство стає дедалі значнішим. Дедалі більше молодих людей захоплюється космосом, психічними феноменами, новими областями свідомості. З'являється дедалі більше книжок та статей, які змінюють нашу цивілізацію». В іншій книзі він зауважує, що «цілком можливо змусити більшу частину будь-якого суспільства повірити в існування надприродних рас, в реальність літаючих машин, в численність населених світів, розігравши перед ними кілька ретельно розроблених сцен, окремі деталі яких пристосовані до культури і забобонів даного часу і місця». Важлива обставина, що проливає світло на значення цих «ретельно розроблених сцен», помічена і часто підкреслюється уважними дослідниками феноменів НЛО, особливо БК-3 та «контактерів»: всі ці сцени глибоко «абсурдні» або в них стільки ж абсурдного, скільки раціонального. Окремі «близькі контакти» мають безглузді деталі, як, наприклад, чотири коржики, які НЛО-навт дав фермеру-птахівнику зі штату Вісконсіна 1961 року; і ще знаменно, що самі ці контакти напрочуд безглузді, без будь-якої мети і завдання. Психіатр з Пенсільванії висунув припущення, що абсурдність характерна майже всім близьким контактам з НЛО, які по суті є «гіпнотизуючим прийомом». «Коли люди виведені з душевної рівноваги безглуздями і протиріччями і напружують розум у пошуках сенсу, вони виключно широко відкривають себе передачі думок, сприйняття психічного цілительства тощо». Доктор Балле порівнює ці прийоми з ірраціональними «коунами» вчителів дзен-буддизму і наголошує на схожості між контактами з НЛО та окультними обрядами посвяти (ініціації), які «розкривають свідомість» для «нової системи символів». Усе це свідчить про те, що він називає «наступною формою релігії».
Отже, контакти з НЛО — не що інше, як сучасна форма окультних феноменів, які вже тривали століття. Люди відступили від християнства і чекають на «рятівників» з космосу; саме тому феномен і дає образи міжпланетних кораблів та інопланетян. Але що це за феномен? Хто і з якою метою займається розробкою цих сцен?
Сучасні дослідники вже знайшли відповіді принаймні на два перші питання. Проте через свою некомпетентність у сфері релігійних феноменів вони не цілком усвідомлюють все значення власних відкриттів. Один дослідник, Бред Стайгер, викладач коледжу в штаті Айова, який написав кілька книг на цю тему, після нещодавнього ретельного вивчення картотеки «Синьої книги» військово-повітряних сил дійшов такого висновку: «Перед нами багатовимірне парапсихологічне явище, яке значною мірою належить планеті Земля». Доктора Хайнек і Валле в надії пояснити феномени НЛО висунули гіпотезу «пов'язаних із Землею чужоземців» і говорять про «взаємопроникаючі всесвіти» тут, на Землі, з яких вони можуть з'являтися приблизно так само, як «полтергейст», що вчиняє фізичні дії, залишаючись при цьому невидимим. Джон Кійл, який розпочав дослідження НЛО з позицій скептицизму і переконаний невіруючий агностик, пише: «Справжня історія НЛО — це історія про духів і привидів, про дивні розумові розлади; про невидимий світ, який оточує нас і часом вривається в наш світ... Це світ ілюзорності... де сама реальність спотворена невідомими силами, які, очевидно, можуть керувати простором, часом і фізичною матерією — силами, які майже повністю недоступні нашому розумінню... Загалом і в цілому, означені властивості та характеристики являють собою дрібні варіації відомих багато століть феноменів демонології». У передмові до останнього бібліографічного списку, підготовленого про феномени НЛО в бібліотеці Конгресу для наукового відділу військово-повітряних сил США, говориться, що «багато з достовірних розповідей про НЛО, що нині публікуються в популярній пресі, вражаюче схожі з одержимістю демонами і психічними явленнями та парапсихологами». Більшість фахівців з НЛО тепер звертається до галузі окультної та до демонології, щоб краще розібратися в досліджуваних явищах.
Автори кількох останніх наукових праць з НЛО, протестанти-євангелісти, підсумовуючи всі ці докази, роблять висновок, що НЛО є недвозначно демонічними за своєю природою. Православний християнин навряд чи може дійти іншого висновку. Деякі або навіть багато з повідомлень — фальшивки або результати галюцинацій; але просто неможливо відкинути «все», зарахувавши до цієї категорії багато тисяч повідомлень про НЛО. Багато сучасних медіумів та їх спіритичних феноменів теж шахрайство; але сам медіумічний спіритизм, у непідробному вигляді, безумовно, дає реальні «паранормальні» явища під впливом демонів. Феномени НЛО, що мають те саме походження, анітрохи не менш реальні.
Історії людей, залучених до контактів з НЛО, виявляють стандартні характеристики, що відрізняють спілкування з демонами в області окультного. Наприклад, полісмен із Каліфорнії почав бачити НЛО у червні 1966 року і відтоді бачив їх зазвичай уночі. Після одного «приземлення» він разом із дружиною бачив сліди на землі. «У ці тижні дратівливих явищ я перетворився на одержимого ідеєю НЛО та був переконаний, що має статися щось велике. Я закинув щоденне читання Біблії і повернувся спиною до Бога, тому що почав читати всі книги про НЛО, які тільки вдавалося роздобути... Багато ночей я провів у марному очікуванні, намагаючись увійти у мисленнєвий контакт із тими, кого я вважав позаземними істотами, майже молячись їм, щоб вони з'явилися і увійшли зі мною в якийсь контакт». Нарешті, він дочекався «близького контакту» з «кораблем», приблизно двадцяти п'яти метрів у діаметрі, з білими, зеленими і червоними вогнями, що обертаються. Він помчав, залишивши спостерігача чекати ще чогось великого, але нічого більше не сталося. НЛО жодного разу не з'являвся, і в стані розчарування він віддався алкоголізму, депресії та думкам про самогубство, поки звернення до Христа не поклало край цьому періоду його життя. Люди, які дійсно близько контактували з НЛО та НЛО-навтами, пережили щось набагато гірше; істоти з НЛО іноді буквально «опановували» ними і намагалися вбити їх у разі опору. Ці випадки наочно нагадують нам, абсолютно незалежно від значення феномену НЛО в цілому, що кожен «близький контакт» з НЛО має спеціальну мету — ввести в оману людину, з якою входить у контакт, і привести її, якщо не до подальших «контактів» і поширенню «культу» НЛО, то щонайменше до особистого затьмарення душі та повної дезорієнтації.
Найбільш загадкові аспекти феноменів НЛО для більшості вчених, а саме: дивна суміш фізичних і психічних характеристик, властива їм, зовсім не дивовижні для тих, хто читає православні духовні книги, особливо житія святих. Демони теж мають «фізичні тіла», проте «матерія» їх настільки тонка, що вони не можуть бути видимі людині, якщо її духовні «двері сприйняття» не відкриті з Божої волі (як у святих) або проти неї (як у чаклунів та медіумів).
Православна література дає багато прикладів явищ бісів, які точно укладаються у схему НЛО: бачення «тілесних» істот і «відчутних» предметів (чи самих бісів або їх ілюзорної дії), які миттєво «матеріалізуються» та «дематеріалізуються», завжди з метою залякування людей і наближення їх до смерті. Житія святого IV століття, Антонія Великого, і святого III століття, Кіпріана, колишнього волхва, сповнені подібних випадків.
У житії св. Мартіна Турського († 397), написаному його учнем, Сульпіцієм Севером, міститься цікавий приклад бісівських підступів у зв'язку з дивними «фізичними» явищами, які ідентичні «близьким контактам» з НЛО. Якийсь юнак на ім'я Анатолій був ченцем біля монастиря св. Мартіна, але через хибну смиренність став жертвою бісівських впливів. Він уявляв, що розмовляє з Ангелами, і, щоб переконати інших у його святості, ці «Ангели» обіцяли йому дати «сяючий одяг з небес» як знак того, що «сила Господня» живе в цьому юнаку. Якось близько опівночі біля його скита почувся гучний тупіт танцюючих ніг і вигуки ніби безлічі голосів, і келію Анатолія осяяло сліпуче світло. Потім настала тиша, і заблудший з'явився на порозі келії у своєму «небесному» одязі. «Принесли світло, і всі уважно розглянули вбрання. Воно було напрочуд м'яке, з незвичайним блиском і яскраво-червоного кольору, але неможливо було визначити, що це за матерія. У той же час, при найпильнішому огляді і на дотик воно здавалося одягом і нічим іншим». Наступного ранку духовний отець Анатолія взяв його за руку, щоб відвести до св. Мартіна і дізнатися, чи не підступи це диявола. Заблудший у страху відмовлявся йти, а «коли його змусили йти проти його волі, одяг зник під руками тих, хто його вів». Автор розповіді (який або сам був присутній при цьому, або чув від очевидця) говорить на закінчення, що «диявол не в силах був продовжувати свої навіювання або приховувати їхню природу, коли вони мали постати перед очима св. Мартіна». «Настільки він володів силою бачити диявола, що він впізнавав його під будь-якою личиною, чи в його власному вигляді, чи в різних образах «духовного зла» — у тому числі й у вигляді язичницьких богів чи під виглядом Самого Христа, у царському одязі, в короні, осяяного яскравим червоним світлом».
Зрозуміло, що явища сьогоднішніх «літаючих тарілок» цілком у межах можливостей демонської «техніки»; і справді, для цих явищ немає кращого пояснення. Різноманітна бісівська мана, відома з православних писань, була пристосована до міфології космосу, тільки й усього; Анатолій, про якого було розказано вище, сьогодні був би відомий просто як «контактер». І мета «непізнаних» об'єктів у таких контактах цілком зрозуміла: навести на свідків трепет і почуття «таємничості» та «дати доказ» існування «вищих форм розуму» («Ангелів», якщо жертва вірить у них, або «гостей з космосу» для сучасної людини), і таким чином забезпечити віру тому посланню, яке вони хочуть передати».