12. РЕЙТИНГ

Пройшло вже декілька тижнів, як Ландеріан склав присягу перед імператором та іншими, та привикав до умов казарми. Це були кімнати для новобранців по двадцять осіб у кожній. Вони мешкали у трьохповерховій будівлі, неподалік якої розміщувалася Академія. Всі із них були поділені на групи, і почергово відвідували заняття викладачів, поєднуючи все те із тренуваннями на площадці неподалік. Вони вправлялися стрільбі та освоювали нові прийоми у володінні мечем, практикувались із списами та дворучною зброєю. Так можна було зрозуміти, кому яка зброя краще підодить, шоби знайти спрямування для майбутнього воїна.

Ландеріан добре володів стрількою з лука, проте ще краще натренувався із вправляннями з мечем, бо причиною тому були попередні, проведені під наставництвом латіліанців. Він ще й встигав відвідувати уроки в Маентера по зціленню від аларіантійців. Але загалом, його темп життя для нього пришвидшився, бо потрібно встигати за назначеним розкладом. І він встигав, бо виокремлював кожну деталь із кожної хвилини, коли володів мечем на заняттях чи слухав лекцію викладача.

Більш за все він зосереджувався на освоєнні невідомих йому ще знань, тобто вивчав посилено теорію різних дисциплін. Він міркував, що грамотний полководець повинен добре розбиратися у всьому цьому, щоби відповідно віддавати накази підлеглим.

І ось одна лекція зі вступу в способи кування мечів завершилася, він покинув залу та разом із групою відправилися на наступний урок, присвячений темі різновидностей металів, із котрих в подальшому робили зброю.

Ця дисципліна потрібна була новобрацям, бо різним сплавам були притаманні різні магічні властивості, з допомогою яких можна було формувати захисний щит, робити лезо клинка більш гострішим, наділялося володарю бойового молота потужніших ударів, які розкидували противників у різні сторони, викидувати з напіврозмірного меча енергію, як також відкидувала передні ряди, спис міг роткнути, не дістаючи ворога, – довжина списа магічно подовжувалась.

Цих заклинань було достатньо і Ландеріан вчив кожне із них, бо могло статися так, що в його руках опиниться не притамання йому зброя, припустимо короткий клинок, коли володів напіврозмірним. 

Але Ландеріан не планував втрачати свою зброю, тому наполегливо використовував тренувальні уроки із спочатку нерухомим сманекеном, щоби відточити удари, а пізніше із напарником. Він починав досягати точності нанесених ударів, зумів тепер роззброювати, управляти щитом для блокування ворожих атак. Особливо його захоплювало забирати меч у напарника та маніпулювати двома клинками одночасно, відповідно рухаючи кожним із них.

Але почав наступати той час, коли завдання ускладнювались: потрібно було протистояти одразу обом противникам. Не одразу Ландеріан справився із цим завданням, однак, пропустивши при першому поєдинку поранення ноги, встиг прибрати обох. Також він спробував ускладнити собі завдання та викликався боротися одразу проти троїх. І ця задача виявилась складнішою, ніж він думав. Але задовільні результати повинні появитися не одразу. І він це розумів, бо найважливішим було заплутати кожного із противників, щоби вони не давали своїми рухами розвернутися іншому. Вже через декілька днів щось почало получатися.

І як завжди, день завершувався читанням літератури, щоби спричинити розумовий розвиток воїна.

Без втрачання жодної хвилини.

– Скоро має вивіситись список найкращих бійців Академії, – говорив напарник Ландеріана при черговому тренувальному бою. – Тому ми проводимо посиленіші практичні заняття, щоби помірятись силами з новобранцем із іншої групи.

– Так, – відповів Ландеріан. – Але спочатку ми будемо складати список між учасниками нашої групи. А вже пізніше – наступний рівень, де зберуться кращі із кращих.

– Як ти очінюєш свої сили в порівнянні з рештою? – запитав напарник. – Той, хто потрапить у найвищі списки, автоматично записує себе до імператорських елітних латіліанців.

– Це багато про що буде говорити, якщо ти там опинешся, Оленіре! –відповів Ландеріан. – Але ми ще не склали послідовності між нашою групою. І ми на днях для цього будемо проводити своєрідний відбір.

– Звідки тобі це відомо?

– У вільну хвилину зумів розрахувати час.

На площадку вийшов вчитель та заволав:

– НЕ ЧУТИ БРЯЗКАННЯ ЗБРОЇ!

Зосередившись по двоє, і те почалось.

За розрахунком Ландеріан рейтингові бої повинні початись в цей день. І він, із внутрішнім рвінням вийшов зі своєї кімнати, щоби не втрачати запалу, попрямував на тренувальну площадку. Без нього там вже були дехто присутнім, вони тренувалися. Він переглянувся із ними суперницьким поглядом.

І Ландеріан не помилився, було оголошено сьогодні відбірковий турнір, на якому повинен бути присутнім сам імператор Елоній. Це не тривожило його, однак він хотів себе показати перед ним у найкращій формі. Тож він витягнув меч та приступив до вправляння нанесення ударів з викручуванням меча для роззброєння, колючі удари в корпус також відточувались.

Деяким часом пізніше Ландеріан вирішив передихнути, назбирати сил для поєдинку першого, а пізніше й наступних. Він почав прогулюватись територією Академії, розглядався по присутніх, а також навкруги. Його гукнули.

– Чи не простий це збіг обставин, коли я саме шукала тебе? – запитала Сейшела. – Невже це входить до умінь провидця?