22. ПОБЛИЗУ ХРАМУ

Армія з десяти сотень добірних бійців вишикувалась посеред поля. Удалині виднівся новоявлений храм із неживими воїнами. Невідомо було: чи вони готуються до атаки, чи збираються навколо храму для чогось більшого. Налічувалось їх понад тисячу... Командир Анурал, поруч нього Ландеріан, вийшли поперед своїх воїнів. Першим звернувся командир:

– Перед нами – загроза і невідомо, що вона собою представляє. Нам, захисникам цих земель та імперії в цілому, доведеться убезпечити столицю від можливого нападу ворога, бо появився він нізвідки, несподівано. Храм поблизу Атеріну виник аналогічним чином і становив небезпеку, допоки воїни не спіймали одного із магів, який видасть нам більше інформації про храм. Там був Ландеріан. Він зараз розповість про методи боротьби з ними.

Ландеріан ступив уперед, оглянув армію…

– Так! Мені довелося бути одним із тих, хто протистояв неживим неподалік Атеріну. Не можу сказати, що це давалося легко. Можливий варіант – мага спіймати та контрзаклинаннями скувати, після чого його магія не діє. А ось далі мова піде про неживих воїнів, яких треба побороти, роззброївши. На замітку всім: спочатку зцілюємо частину їхньої плоті та наносимо удар в зазначене місце. Серією таких виконань можна їх знешкодити. Ще одним важливим критерієм є те, що в них немає чіткої взаємодії один з одним, вони атакують розірванами рядами. У мене все, – Ландеріан зробив крок назад, на його місце ступив Анурал.

– Перед цією загрозою ми не похитнемось. Шикуйсь! – Анурал витримав паузу і вигукнув: – Уперед!

Здійнявся шум обладунків та важких кроків по землі. Воїни імперської столиці рушили в незвіданість.

Крок за кроком вони все ближче підступали до храму. Ворог також почав активно рухатись і, як на перший погляд, формуватись у групи. Звідти виходили окремі воїни, котрі, скоріше за все, були командирами ворожих загонів. Ландеріан разом з іншими перейшли до бігу: … сімдесят кроків… п’ятдесят кроків… тридцять кроків, а неживі так і стояли непорушно, виставивши мечі. Залишилось два кроки до першого противника. Змах… Ландеріан відбиває зустрічний удар, лівою рукою торкається муміфікованого тіла, секунда – і меч протикає вказане місце.

«Наступний!» – рахує Ландеріан.

Він ухиляється від рубаючого удару меча, витягує свій із плоті та пронизує груди наступного, чим відштовхує його на дальшу відстань. Здалеку починають набігати інші противники. Присідаючи, він рубає мечем по ногах неживого справа. Той похитнувся й повалився. Знову рука на тілі, магія зцілення оживляє плоть. Забирає руку, і ромалон збоку протикає тіло.

Звідкись набігає ще один, у стрибку кидаючись на Ландеріана.

Він промовляє слово «Щит» і мечем проводить попереду себе. Ворог вдаряється об бар’єр та падає на землю. Ландеріан рухається вперед, не даючи підвестись йому, притискає руку з мечем до землі, повторює заклинання зцілення. Неживий кричить. Він знову кромсає плоть мечем. Захисний бар’єр зникає.

Промовивши «танара даха», Ландеріан помахом зверху кидає енергією у вигляді меча вперед. Противник падає на землю. Його сковують ниті. Він лежить та борсається, намагаючись вирватись із них, звестись. Але йому це не вдається.

Відбиваючи атаку мечем знизу, Ландеріан хапається за руку мумії. Після використання магії зцілення він рубає по ній… рубає по шиї… ставить власну руку та пронизує мечем. Розсікаючим ударом вгору зі словами «хенавіт тара» прорізає нагрудник ворогу і відкидає назад. Той падає. Піднявши голову, він озирається довкола та слідкує за рядом тих, котрі б’ються збоку разом із ним. Вони відтісняють воїнів противника назад, до храму.

Ландеріан кидається вперед. На нього нападає ще один. Ромалон зліва блокує атаку. Ландеріан, підбігаючи, робить захват вільною рукою горла неживого, який намагається вивільнитись, але пізно. Меч вгризається в шию. Добиваючи перші ряди противника, вони готуються зустріти набіг нової хвилі. Два кроки… Ландеріан присідає… неживий падає на нього. Підводячись, він викидує його на задні ряди.

«З ним там точно розберуться», – подумав Ландеріан.

Розвертаючись навколо своєї осі, він пропускає повз себе меч нападника, ловить за руку та коліном б’є того в тулуб, опісля завдає удару зверху по спині. Ворог падає. Латіліанець із задніх рядів завершує справу. Ландеріан рухається вперед. Удар по ногах. Неживий перекидується через нього. Він розсікаючим ударом роззброює наступного, валить на землю. Повторює прийом. Ще мінус один.

Він піднімається. На нього навалюється один із неживих, кидає донизу. Рука на тілі. Він притиснутий. Рубаючий удар згори по голові. Ландеріан ухиляється. Бачить, як перестрибують через нього воїни. Піднімаючи руку із землі, кладе її на голову противнику. Здійснюється ще один зцілюючий ритуал. Правою рукою починає бити. Противник непритомніє, падає на нього. Ландеріан скидує тіло із себе. Навколо немає ворогів, тож він наміряється до ще одного зцілення плоті, ураження мечем.

Часу на роздуми немає. Підступають все нові та нові противники. Він знову вривається в гущу мечів. На нього лишили двох противників. Відбиває мечі. Ухиляється від кoлючого удару та ногою відкидує мумію на безпечну відстань. Можна зайнятись одним.

Рубаючий удар зверху. Ландеріан зміщується в сторону. Повний розворот, і меч б’є по ворожій спині. Противник завалюється. Ландеріан робить крок уперед, кладе руку на спину, зцілює. Потім кoлючим ударом протикає тіло. Другий підводиться, налітає. Сильний змах мечем вліво, і противник роззброєний. Розворот, удар ліктем по голові… хапання за горло, зцілення і ще один злет меча. Голова покотилась. Тіло постояло декілька секунд і теж повалилось додолу.