2

На сцені співав хлопець, при цьому ще й грав на гітарі. Його голос зачаровував та лагідно пестив слух. Пальці вправно перебирали струни та виводили мелодію.

- Подобається? – Ігор перевів погляд на свого співрозмовника і здивовано покліпав очима.

Замість старого діда, поруч стояв одногрупник, якого чоловік не бачив після закінчення університету. Його називали мрійником, він бажав стати відомим танцівником, але під тиском батьків вступив на ненависний економічний факультет. Відвідував танцювальні гуртки з брейкдансу й багато тренувався. Навіть брав участь у конкурсі, проте так нічого й не виграв. Всі говорили, щоб він не витрачав даремно час і повернувся до реальності. Ніхто не вірив у його успіх й зрештою, Михайло здався. Припинив ганятися за мрією і став не дуже успішним економістом. Подальша доля одногрупника Ігорю не відома.

- Михайло? Як ти опинився тут?

- Ні, я не Михайло, - чоловік засміявся дзвінким сміхом, - я тільки зображаю його зовнішність. Це має нагадати тобі дещо та допомогти знайти правильний шлях.

Ігор зрозумів, що перед ним все той же дідо, щоправда, тепер має інший вигляд. Загадковий незнайомець продовжував свої настанови:

- Бачиш різнобарвне світло навколо музиканта? Це нитки долі. Так, один вчинок може змінити все його життя. Виконуючи бажання, будь обережним, щоб не зашкодити. Якщо уважно дивитимешся, то побачиш наслідки своїх дій. Поглянь на зелену стрічку. Яке бажання є найзаповітнішим для цього юнака?

Ігор зосередився й у зеленій стрічці, що огортала хлопця, помітив його життя. Щоденні репетиції, наполеглива праця, безсонні ночі у написанні пісень не приносили бажаного результату. За три роки музичної кар’єри, йому вдалося записати студійний альбом та випустити два кліпи. Доходів від концертів вистачало лише на те, щоб оплатити оренду залу.

Серце хлопця заполонила зневіра, відчай та розчарування. Образливо, що безголосі дівчата, які навіть в ноти не потрапляють стали відомими та пристойно заробляють. А він, хоч і володіє красивим голосом, майстерно грає на гітарі та пише авторську музику й досі не може досягти успіху. Хлопець наполегливо працював, вдосконалювався, вчився, проте, як йому здавалося, це не давало результатів. Зневіра настільки охопила душу, що він навіть зрадив своєму жанру й почав співати попсові пісні, адже їх слухає більшість. Ігор вже знав його бажання й впевнено озвучив:

- Цей музикант бажає стати відомим і заробляти на життя творчістю.

- Добре, тобі вдалося розгледіти його мрію. Але перед тим, як виконувати це бажання, поглянь в майбутнє, які наслідки чекають на хлопця.

Ігор зосередився і перед його очима постали картинки, у яких цей музикант популярний і цілі стадіони наповнені прихильниками його творчості. Нарешті хлопець щасливий. Ігор не роздумуючи мовив:

- Ну от, він відомий і щасливий. Ніякої шкоди у цьому немає. Як виконати його мрію?

- Ти впевнений? - дух під виглядом Михайла якось хитро покосився.

- Цілком!

- Тоді добре. Зараз перемістимося на три роки у майбутнє і подивимося на наслідки твоїх дій.

Мить і вони опинилися у темній квартирі. На підлозі лежав цей самий музикант, тримаючи у руці порожню пляшку з-під алкоголю. Його погляд видавався байдужим та здавалося, чоловік нічого не бачить перед собою, просто дивиться в порожнечу.

- Що сталося? – голос Ігоря виказував здивування. Дух склав руки та  поклав долоні на лікті. У його інтонації відчувався докір:

- Якби ти подивися трохи далі, а не поспішав виконувати його мрію, то побачив би, що хлопець не був готовий до своєї слави. Не загартований життям він не витримав випробувань, які прийшли разом зі славою. Під час виступу на стадіоні він так розхвилювався, що відіграв жахливий концерт, а у кінці й взагалі зомлів. Наступного дня, у соціальних мережах, на нього очікувала атака хейтерів. Сотні негативних відгуків під відео з концерту остаточно зламали його.

Й сам чув як фальшивить, не попадає у ноти, а головне не отримує задоволення від своєї роботи. Змінивши жанр, щоб відповідати стандартам, він втратив свою індивідуальність. Слава прийшла до нього надто рано. Тобі варто було лише надихнути хлопця, скерувати на правильний напрям і тоді, за рік, його б помітив продюсер. Почали б розвивати фолкмузику, яка близька серцю юнака. Він отримав би шалену популярність і був би готовий до цього. А так… - дух замовк на кілька секунд і важко зітхнув, - ти згубив його талант.

Ігорю стало дуже прикро. Він не мав злих намірів, хотів лише допомогти юнаку, виконати його бажання, а натомість лише нашкодив. Почуття провини прокралося до серця й огорнуло терновою гілкою.

- Це можна якось виправити?

- Якби я дозволив тобі це зробити насправді, то ні, - дух плеснув у долоні й вони знову опинилися  на площі. – Після виступу просто підійди до хлопця й підбери влучні слова. Твоя місія на сьогодні – подарувати йому натхнення, щоб він не здався передчасно.

Ігор кивнув, його тіло набуло звичного вигляду. Наче заворожений, слухав спів хлопця. Подумки готував натхненну промову, але навіть по закінченню виступу не знав, що сказати. У потрібну мить, просто підійшов до юнака, який знімав з себе гітару за сценою:

- Ви дуже гарно граєте.

- Дякую! – на обличчі юнака засяяла усмішка.