2

Відкривши коробку Аня не могла повірити очам у ній вона побачила дитину, яка мирно спала. Дівчина вхопила немовля і чим душ рушила додому. Вже за декілька хвилин вона разом з малюком була дома тримаючи його міцно коло себе. Чоловік, який у цей час дивився телевізор зірвався з дивана і пішов за Анею до спальні. Жінка прибігла до спальні і хутко кинулася до шафи з одягом. Витягши звідти все необхідне Аня попрямувала до немовляти. 
- Аню хто це - запитав чоловік, який якраз зайшов до спальні.
- Я побачила її біля сходів коло церкви, - обернувшись до чоловіка - вона була там сама, в коробці, закутана у пеленки. Стас ти розумієш хтось її покинув, хтось покинув цю крихітку в коробці - по очах потекли сльози. 
Чоловік підійшов до дитини і глянув на неї. Маленька дівчинка на диво була спокійна, не вередувала, не плакала. На вигляд їй було десь до тижня життя. Серце чоловіка забилося чим душ сильніше.
- Аню їй потрібно до лікарні і чим швидше тим краще.
- Ні - запростувала жінка, - вони заберуть у мене Настю (так жінка назвала дівчинку) - притулившись до дитини
- Аня зараз грудень, холодно і вона могла простудитися. Куди їй хворіти, сама подумай. - вмовляв чоловік.
Аня глянула на чоловіка, а тоді на дитину.
- Добре.
Дівчина убрала дитину в одяг, який витягла з шафи. Закутала у пеленку в якій знайшла немовля. Взяла її обережно на руки підтримаючи її головку і понесла до машини. Дорогою подружня пара майже нічого не говорила. Стас глянув на жінку, яка тримала на руках дівчинку. Хотів їй щось сказати, але передумав. Доїхавши до лікарні Стас і Аня вийшли з машини і попрямували до вхідних дверей. На мить жінка завагалася, адже знала, що зараз у неї її заберуть.
- Ходімо. Все буде гаразд - підбадьорив чоловік. 
Пройшовши на 3 поверх до дитячого відділення вона підійшли до медсестри і розказали усю історію. Медсестра взяла немовля і понесла його на обстеження впевнитися чи все гаразд з дитиною. Аня з чоловіком сіли на лавочку і стали чекати.