Дивнe-прeдивнe
***
Відповідь знаходжу у глибинах своєї пам’яті.
За два роки до того, як усе полетіло шкереберть, батько читає газету і бурмоче: «цього міністра давно потрібно було звільнити».
- Якого міністра? – запитує мама.
- Охорони здоров’я. Його відверта бездіяльність уже дістала.
Якась телепрограма, інтерв’ю:
- Коли збираєтесь оголосити про пандемію?
Літній чоловік у синьому костюмі зграбним рухом витирає піт з високого чола:
- Про пандемію наразі не йдеться.
- Але статистика не втішна.
- Нам вдалося приборкати цей вірус. Усе, як завжди, під контролем.
Іншого разу:
- Пане, міністре, це справжнє святотатство – триматися і далі своєї посади у той час, коли щодня помирають люди. Пане, міністре!
- Без коментарів.
І тут, мов вибух – звістка про аварію. Автопілот, зіткнення, груда палаючого металу, травми не сумісні з життям.
Разом з міністром відійшли на той світ і його дружина та син.
Тепер я розумію, звідки в нього ті шрами.
#712 в Фантастика
#110 в Постапокаліпсис
#117 в Антиутопія
Відредаговано: 06.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
