Дивнe-прeдивнe
***
Мама не уявляла чим себе зайняти, тому розливала дорогоцінну рідину в пляшки і розтикала ті пляшки по всіх своїх таємних місцях.
- Раптом двері проломлять сусіди.
Зважувала крупи і старанно записувала в нотатнику те, за скільки ті крупи можна було б продати. Годинами перебирала наш старий одяг, розточувала і нашивала з нього спальників і покривал.
- Раптом відключать опалення? Усе можливо.
Не вибиралися з квартири вже бозна скільки часу. На вулиці було вкрай небезпечно – не тільки мор косив людей – безвладдя породило жорстокі грабунки і вбивства задля наживи. Бувало, пролунає крик, а за ним жаске голосіння.
Крик-тінь, завмираючи, падає у джерельце свідомості і там спочиває-загнивається.
- Я все вирішила, Маріє, - одного разу повідомила за вечерею мати. – Усе це вкрай несправедливо. Ти знала про те, що в Заславських, сусідів з десятого поверху, померла дитина? І за чутками, не від хвороби, а з голоду. А син тітки Людмили недавно утік з дому і разом з іншими малолітніми бандитами творить такі безчинства, що в голові не вкладається, а тітка ще й подалася його шукати. Уявляєш? Нам треба їм трішки допомогти, чимось зарадити.
На ранок вона порозносила всім нужденним харчі, а сусідів, яким продуктів забракло, обнадіяла тим, що зовсім скоро вони, мати й донька зі сто п’ятнадцятої, отримають ще і з усіма поділяться.
#719 в Фантастика
#112 в Постапокаліпсис
#120 в Антиутопія
Відредаговано: 06.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
