Підводні течії

А в цей самий час Морський Шайтан, який вже багато років страждав від самотності, сидів в своєму підводному гроті і з нудьги переглядав сторінки шайтанету, міжнародної мережі шайтанів, де можна було побачити всі людські думки і наміри. Люди дуже помиляються, коли думають, що їх думки - це велика-велика таємниця, про яку ніхто крім них не знає. Кожна наша думка має пряму трансляцію по двох вселенських мережах: доступ до одної з них належить Вищим силам, які в кожній релігії мають свою назву, але однакове призначення: творити добро, оберігати, захищати людей - при чому часто від них самих. А протилежна мережа зветься шайтанет або сатанет, і користувачі її - темні сили.

З моменту народження на кожну людину заводять окрему сторінку в цих мережах. Вищі сили з задоволенням фіксують на ній кожен благородний порив душі, добру справу, покаянну або позитивну думку. А сторінки шайтанету заповнюються людською жадібністю, заздрістю, похотливістю, бажанням збагатитися і принизити ближнього, ненавистю і злобою, манією величі і бажанням панувати. Записи на сторінках Вищої мережі неможливо знищити, а доступ до сторінок шайтанету мають священики, наділені владою відпускати людські гріхи.

 Кожна думка має власну частоту коливання, і  добрі думки здатні знищити злі. Тому, коли в тонкому духовному просторі, який окутує нашу землю, з`являлось багато добрих думок, шайтанет починав дико глючити, і шайтани не мали можливості дивитись свої улюблені передачі такі як адольф гітлер, володимир путін та саддам хусейн. Ось і зараз Свято Родинного тепла, яке святкувала вся країна, випромінювало в мережу таку масу позитивної енергетики, що Шайтан не міг подивитися свою улюблену передачу – особисте життя і думки королеви Фунесси, які дуже імпонували Морському шайтану. Він ладен був закохатись в злющу душу королеви, але побоювався, що отримає по рогам.

Шайтан щиро тішився, спостерігаючи за її морською мандрівкою, і відчував, що саме зараз вона знаходиться на поверхні океану саме над його гротом. Сім вітрів, які були послані лютувати поблизу узбережжя країни N, мали особливе розпорядження свого керівника Шайтана не наближатися до круїзного лайнера і ніяким чином не порушувати спокою його пассії.

А Фунесса саме стояла на верхній палубі і розмовляла з капітаном.

- Тобто Ви хочете сказати, що не зможете зайти до порту країни N? – обличчя Фунесси пересмикнулось від роздратування.

- Ваше величносте, все узбережжя всіяне підводними скелями і рифами. Флот цієї маленької країни не має жодного великого судна, адже воно просто не зможе вийти в океан, не наткнувшись на підводну перепону.

- Я питаю, чому я оплатила цей рейс, а тепер не можу потрапити туди, куди мені треба?!

- Ваше Величносте, ви неодмінно потрапите туди, але не сьогодні, коли коло узбережжя шаленіє буря. Як бачите тут, в відкритому океані, все досить спокійно, але метеорологи  узбережжя передали нам показники…

- Заткніться!!! – обличчя королеви стало фіолетовим від люті. – Мені начхати на метеорологів! Я хочу і я плачу гроші, а ви повинні зробити!

- Ваше Величносте, як тільки вгамується буря, наш катер доставить Вас в Порт Семи Вітрів, але я не можу зараз послати Вас і своїх матросів на вірну смерть!

В цей час з вечірніх сутінок виринув дивний корабель. Легко і граціозно вітрильник підплив до самого борту лайнеру.

– Ваше величносте, королева всесвіту і краси! Дозвольте допомогти Вам і здійснити Ваше бажання! - прокричав з її палуби хтось, з ніг до голови закутаний в довгий плащ з капюшоном.

- Хто це? Що це? – недовірливо попитала королева.

- А, це мабуть король країни N послав за вами корабель! – висловив припущення капітан.

- Не меліть дурниць! – огризнулась Фунесса. – Ніхто не знає, що я тут! Я подорожую інкогніто!

- Тоді не знаю – знизав плечима капітан. - Гей, хто на вахті! А спустіть-но мотузяну драбину на вітрильник, хай його капітан підніметься до нас!

- Зараз ми все будемо знати! – запевнив він королеву.