Початок.

Королева-бабуся казала, що їх замок стоїть на семи вітрах. Можливо, саме це було причиною того, що в голові молодшої принцеси Рассі не затримувались ані знання, ані розумні поради. Якщо які-небудь правила англійської мови або латину і влітали в одне її вухо стараннями мами–королеви, то відразу благополучно вилітали через друге і летіли далі, щоб міцно оселитися в голові старшенької принцеси, Олл Енн.

Олл Енн  майже весь свій час проводила за книгами. Бібліотека в замку була дуже велика, але товсті пильні фоліанти все одно не могли в ній вміститися, тому вони лежали і на диванах, і на столиках, і під столиками. Коли ОллЕнн не читала, вона йшла в великий органний зал замку і годинами наповнювала простір замку величними звуками, які благородно несли до неба прекрасні і розумні думки ОллЕнн.

Послухати, як Олл Енн грає на органі, сходились діти з сіл, які жили поблизу замку, і звірі з великого здичавілого парку, який вже більше скидався на ліс. А в стрільчаті, прикрашені різнокольоровими вітражами, високі вікна влітали птахи. Шанобливо примостившись на старовинних,прикрашених бронзовими завитками квітів, люстрах та канделябрах, вони годинами слухали гру Олл Енн. Аж поки в органній залі з’являлась королева-бабуся з віником і приголошуючи «Знову все загадять!» кидалась виганяти птахів на вулицю. «На деревах сидіть!» - суворо гримала вона на них. - «Вибачте, ми більше не будем» - зніяковіло каркали, співали і цвірінькали пташечки і летіли в парк. А ведмеді шанобливо знімали капелюхи, вітаючись з королевою бабусею, і поступались, даючи їй місце для підмітання підлоги. Справа в тім, що король вже давно оголосив в своїй державі демократію, тому слуг в палаці не було.  З усіма роботами в палаці королівська сім’я справлялась самостійно, а корони королева-бабуся загорнула в ганчірочки і на всяк випадок заховала під ліжком. А може ще колись знадобляться – якщо капусту квасити, то зверху придавити, тощо.

Сам король постійно жив в замку лише холодної пори року, а все літо проводив на королівській пасіці, що була розташована в глибині парку. Ведмеді, вдосталь наслухавшись музики Олл Енн, йшли до короля, і чемно запитували: - Скажіть будь ласка, Ваше величносте, а Ви дійсно вірите, що народовладдя ліпше за монархію? Хитрі ведмеді знали, що це була найулюбленіша тема розмов короля. Він міг годинами розповідати про переваги народовладдя, при чому не звертаючи увагу на аудиторію, що його слухала, а це здебільшого були барани та зайці. Ведмеді добре знали, що проговоривши годинки зо дві, король помітить , що його слухачі напевно зголодніли, і неодмінно пригостить пахучим солодким медом.

Країна N розташовувалась в затишному закапелку планети, між теплим океаном і високими скелястими горами, ніколи ні з ким не воювала і вела себе напрочуд тихо, так що світова спільнота про неї частенько забувала. Жителі ловили рибу і заготовляли морепродукти, яких в водах океану була безмежна кількість. Смачні рибні консерви користувались попитом на світовому ринку, а щедра земля давала досить екзотичних плодів для безбідного життя маленької країни. Люди завжди мали роботу, то їм трохи і байдуже було, який у них суспільний лад: на рибалку -  в рибний цех - відпочити – життя йшло спокійно і розмірено. Світові негаразди здавалось не могли перелетіти гори. Але їх перелетіло найгірше з людських почуттів – заздрість.

Відразу за горами жила королева, яка була надзвичайно невдоволена. Всім. По-перше їй не подобалась власна зовнішність. По друге, коли вона намагалась або схуднути, або змінити зачіску, або зробити новий макіяж – все це їй ще більше не подобалось. Її країну загороджували від океану високі скелясті гори – і вона ладна була їх згризти, бо їй дуже хотілось, щоб з балкона свого замку можна було любуватись синню океану.

В молодості королева Фунесса пробувала займатись мистецтвом. Спочатку вона вчилась грати на фортепіано, але розучувати твори по нотам було дуже нудно. Потім вона вирішила бути художником, і її перші картини. «Фіолетові сутінки» і «Нічний морок» справді викликали хвилю критики серед мистецтвознавців, але крім сутінок і мороку у неї так нічого далі і не вийшло, а малювати безкінечні глечики і горщики з тінню в художній школі було нижче її королівського достоїнства. Потім королева вирішила стати письменником і видала власним коштом роман «Кохання і страждання», але не дивлячись на бурю дифірамбів, що їй співали придворні,  роман попитом не користувався.

Коли міністр торгівлі дізнався, що видання покривається пилом в королівських крамницях, він звелів щоб кожного, хто купував «Гаррі Поттера» в нагрузку змушували купувати «Кохання і страждання». Але королева мала вірного птаха, бенгальського Грифа. І  коли він їй про це розповів, розлючена королева звеліла спалити весь тираж роману. А за компанію і всі книги «Гаррі Поттера», які знайшли в королівстві. Вона хотіла б спалити і міністра торгівлі, але їй пояснили, що це підніме хвилю негативної реакції світу, а Фунесса була дуже честолюбною. Тому міністр просто зник. Пішов з дому на роботу і не повернувся. Королева опублікувала  в пресі некролог, в я кому висловлювала своє щире співчуття рідним і близьким зниклого.

Гриф був єдиним створінням, якого королева Фунесса дійсно любила. Адже їй довелося про нього піклуватись, а справжня любов і піклування завжди йдуть поруч. Фунесса частенько згадувала ранок, коли стояла на балконі і за звичкою казилась від люті, а він, непритомний, впав їй мало не на голову.

Як відомо, ще в кінці 20 сторіччя бенгальські грифи були найчисленішою популяцією яструбиних, але вже на початку 21 вони майже звикли. Справа в тім, що табуни скота стало модно лікувати диклофенаком.А він з м’ясом тварин потрапляв в шлунок грифонів і призводив до смерті цілих популяцій. На щастя, незадовго до цього випадку королева вичитала в інтернеті, що бенгальський гриф – дуже рідкісний птах, а тому звеліла лікарю взяти і вилікувати його. Після промивання шлунку Гриф видужав, але став переконаним вегетаріанцем. І ще щиро закохався в Невдоволену Королеву і ходив за нею як домашня курка. Гриф був єдиним, хто міг безбоязно говорити королеві Фунессі правду, і до чиїх слів вона прислухалась. Так, він міг говорити – адже він був родом з країни N, а там всі звірі і птахи вміли розмовляти.